Чому я пишаюся своєю подругою?
По-перше, вона дуже добра, щедра, допомагає мені скрутну хвилину.
По-друге, я з нею вчусь давно, і я її дуже добре знаю, і можу на неї покластися, розказати секрети. А вона нічого не розповість.
По-третє, вона розумна, захищає мене, підтримує мене. Говорить приємні компліменти, розповідає жарти, ділиться, запрошує на вечірки.
Отже, ця людина мені дуже дорога. Я з нею відчуваю себе впевненіше.Про таких друзів тільки й мріяти!
Що громада <em><u>с</u></em>каже, то і пан не <em><u>роз</u></em>в'яже.
<span>В купі і <em><u>без</u></em>зубий собака гавкає.
</span><span>Як <em><u>з</u></em>беруться тучки в кучки — буде громовиця.</span>
<span>Не довго думав, а добре <em><u>с</u></em>казав.</span>
Лови відповідь:
ПРИКМЕТНИК
<span>Прикметник- це
частина мови, що виражає ознаку
предмета і відповідає на
питання який? чий? (зелений,
мудрий, сміливий).</span>
Прикметники виражають
ознаку:
<span>запаху (п’янкий,
запашний), </span><span>кольору (білий,
зелений), </span><span>віку (старенький,
давній), </span><span>розміру (величезний,
середній), </span><span>матеріалу (діамантовий,
дерев’яний), </span><span>якості (твердий,
гнучкий), </span><span>принадлежності (зятів,
сестрин), </span><span>простору (далекий,
близький), </span><span>часу (ранній,
вчорашній)</span><span>внутрішні
властивості (добрий,
щедрий), </span><span>зовнішні прикмети (смаглявий,
чепурний), </span><span>ознаки за
відношенням до місця (міський,
районний).</span>
СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ
ПРИКМЕТНИКА
<span>У реченні прикметник
найчастіше виступає як означення,
що є його основною
синтаксичною роллю (напр., у
реченні Над лісом раптом
запанувала абсолютна
тиша прикметник абсолютна-
означення).</span><span>Значно рідше прикметник
виступає як іменна частина
складенного присудка (Яка
важка у вічності
хода! (Л. Костенко).</span>
ЯКІСНІ
ПРИКМЕТНИКИ
<span>Якісні прикметники виражають
такі ознаки предмета, що можуть
бути виявлятися більшою чи
меншою мірою (хоробрий,
теплий, довгий). </span><span>Найголовнішою
граматичною ознакою якісних
прикметників є їх здатність
утворювати форми ступенів
порівняння.
</span>
ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИ
<span>Відносні прикметники виражають
ознаку предмета
опесередковано- через
відношення до іншого предмета,
явища, дії або стану (туманний
ранок, працьовита людина,
земляний вал). </span><span>Відносні прикметники
виражають ознаки за за
призначенням предмета (підйомний
кран, читальна зала), за
належністю організації чи
установі (міська
адміністрація, військова
частина), за матеріалом (дерев’яний
будинок, залізні двері), за
просторовими і часовими
ознаками (прикордонний край,
приміський вокзал), за
відношенням до вимірів
предметів (п’ятипроцентна
позика, сорокаградусний мороз).
</span>
ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ
<span>Присвійні прикметники
вказують на належність
предмета кому-небудь і
відповідають на питання чий?
чия? чиє? </span><span>Найчастіше присвійні
прикметники виражають
належність предмета певній
людині або (рідше) тварині (мамина
казка, Сергіїва шапка, собача
шкіра).Але інколи, у випадку
уособлення неживих предметів
можуть вживатися прикметники з
присвійним значенням, похідні
і від назв неістот (сонячна
мати- земля).
</span>
ПРИСВІЙНО-ВІДНОСНІ
ПРИКМЕТНИКИ
<span>На відміну від
присвійних прикметників, що
виражають належність
індивідуальній особі (істоті),
присвійно-відносні
прикметники вказують на
більш узагальнену
віднесеність (орлина сім’я,
журавлиний ключ).</span><span>Присвійно-відносні
прикметники творяться від назв
людей, зрідка- від назв тварин
за допомогою суфіксів -ськ
(ий), -цьк (ий).</span><span>Присвійно-відносні
прикметники можуть
відповідати як на питання
чий? чия? чиє?, так і на
питання який? яке? які? (ластів’яче
гніздо (яке? і чиє?), дівочі уста
(чиї?).</span>
Усі присвійно- відносні
прикметники виступають тільки
в повній формі.
<span>Присвійно- відносні
прикметники можуть поступово
набувати значення якісних
прикметників. Такі прикметники
виділяються в окрему групу присвійно-
якісних (дідівські
закони, заяча душа, вовчий
апетит). </span><span>З таким же значенням
виступають прикметники в
стійких фразеологічних
сполученнях (Прометеєв
вогонь, лебедина пісня, куряча
сліпота).</span><span>Присвійно-якісні
прикметники, переходячи в
розряд якісних, набувають
граматичних ознак, властивих
якісним прикметникам. Деякі з
них набувають здатності
сполучатися з кількісно-
означальними прислівниками (просто
собачий холод, винятково
дружня розмова).</span><span>Від цих прикметників
суфіксально- префііксальним
способом творяться означальні
прислівники (по-батьківськи,
по-ведмежому, по-материнському).</span>
ВІДНОСНО-ЯКІСНІ
ПРИКМЕТНИКИ
Відносні прикметники
можуть переходити в розряд
якісних. Багатозначні слова
своїм прямим значенням можуть
лишатися в розряді відносних, а
на основі переносних значень
поступово створюються якісні
прикметники, які на сучасному
етапі ще сприймаються як
похідні.
<span>Так, напр., назви ознак
предметів за різними відношеннями
(малиновий напій, буряковий
корінь) можуть вживатися і як
назви кольорів, що
сприймаються беспосередньо (малиновий
стяг, буряковий рум’янець).</span><span>Багато назв кольорів
віддавна сприймалися як
відносні прикметники(срібна
ложка і срібна голова (сива).</span><span>Деякі відносно- якісні
прикметники мають ознаки
якісних прикметників (напр.,
прикметники картинний,
діловий, творчий можуть
утворити вищий і найвищий
ступені порівняння або
синтаксично означатися
кількісними словами занадто
картинний, більш діловий,
найбільш творчий).</span><span>Такі прикметники можуть
ставати твірними основами
іменників з абстрактними
значеннями (картинність,
творчість) або прислівників (картинно,
мирно, творчо).
</span>
МОРФОЛОГІЧНИЙ
РОЗБІР ПРИКМЕТНИКІВ
1.
Запишіть слово. Визначте
частину мови цього слова.
2.
Знайдіть початкову форму
(називний відмінок однини
чоловічого роду).
3.
Визначте розряд за значенням:
якісний, відносний чи
присвійний; ступінь порівняння
(для якісних).
4.
Визначте морфологічні ознаки:
рід, число, відмінок.
5.
Визначте групу (тверда, м'яка чи
мішана).
6.
Визначте форму (повна чи
коротка).
7.
Знайдіть спосіб творення.
<span>8.
Розберіться у правописі слова
(як воно пишеться).</span>
<span>Твір Душа болить за рідну Україну >>>><span>Твір-роздум не йти вперед означає йти назад
>>>></span><span>Твір-роздум на тему: «Мiй друг Дiк Сенд»
Твір-роздум на тему: «Мiй друг Дiк Сенд» >>>></span><span>Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником >>>></span><span>твір роздум бери вершину і матимеш середину
твір роздум бери вершину і матимеш середину >>>></span><span>Молодь i культура мовлення (твір в публіцистичному стилі)
Молодь i культура мовлення (твір в публіцистичному стилі) >>>></span><span>Молодь i культура мовлення (твір в публіцистичному стилі)
Молодь i культура мовлення (твір в публіцистичному стилі) >>>></span><span>твір якби птахи і звірі вміли говорити
>>>></span><span>Твір-опис "Мій улюблений герой" з казки "Мауглі"
Твір-опис "Мій улюблений герой" з казки "Мауглі" >>>></span><span>Твір з української мові на тему: багатством живиться лише тіло, а душу звеселяє споріднена праця
Тема: Твір з української мові на тему: багатством живиться лише тіло, а душу звеселяє споріднена праця Предмет: укр. мова >>>></span><span>Суб’єкти авторського права. Права автора
Вступ 3 1. Суб”єкти авторського права 5 1.1. Виникнення і здійснення авторського права. 6 2. Права автора 8 2.1. Втілений твір 8 2.2. Співавторство 8 2.3. Немайнові права автора 9 2.4. Майнові права автора 10 2.5. Виключне право автора 10 3. Галузі авторського права 13 3.1. Авторське право на службові твори 13 3.2. Авторське право на аудіовізуальний твір 13 3.3. Авторське право на комп'ютерні програми 14 3.4. Авторське право на збірники та інші складені твори 14 3.5. Авторське право перекладачів і авторів інших похідних творів 15 4. Вільне використання твору 16 Висновки 22 Література 23 >>>></span><span>Наша спадковість – совість (твір на морально-етичну тему)
Наша спадковість – совість (твір на морально-етичну тему) >>>></span><span>Твір - Чи можна Печорина віднести до Плеяди " зайвих людей"
Твір - Чи можна Печорина віднести до Плеяди " зайвих людей</span></span>