Вересень, жовтень, листопад — осінні місяці.
В жовтні дуже холодно.
5 жовтня наш клас привітав всіх вчителів з Днем вчителя!
В жовтні ми святкуємо багато свят.
Я дуже люблю жовтень тому, що в цьому місяці різнобарвне листя і це дуже красиво.
В жовтні у нас були осінні канікули.
У нашого класного керівника в жовтні День народження!
Ответ:
Объяснение:
На внутрішньому колі коробки компаса нанесені поділки, за допомогою яких вимірюються кути між напрямом північного (синього) кінця стрілки компаса і напрямом на дослудженому предметі. Повна окружність дорівнює триста шістдесяти градуси.
Щоб визначити сторони світу за допомогою компаса, його треба тримать у руці горизонтально перед собою, відпустивши гальмо стрілки. Коли стрілка перестане коливатися, її синій кінець показуватиме напрям на північ, а світлий — на південь.
Визначити сторони світу можна і по сонцю. Опівдні, себто в дванадцять годин, сонце знаходиться на півдні. В цей час тіні від предметів бувають найбільш коротшими й їхній напрям завжди вказує на північ. В 7 годин ранку сонце буває на сході, напрям тіні вказує на захід. На сімнадцяту годину сонце переміститься на захід, тіні в цей час будуть спрямовані на схід.
Що значить бути людиною? Це питання дуже поширене, кожен може дати на нього відповідь, але у кожного вона буде різною, адже це залежить від цілей та розумінь людей.
Для мене поняття "бути людиною" відкриває низку обов'язків та правил, якіх потрібно дотримуватися.
Бути людиною, значить, внести свій слід у розвиток науки та техніки, а якщо в тебе від природи не виходить гарно навчатися, то можна просто дотримуватися правил етикету, допомагати близьким, друзям та просто оточуючим.
Бути людиною досить легко, потрібно тільки зрозуміти, для чого ти потрібен у цьому житті.
Маруся Богуславка — цілком реальна особа, хоч документальних свідчень про це немає. Про походження Марусі в думі сказано небагато: жила вона колись у місті Богуславі в сім'ї священика. Мабуть, ще дівчиною потрапила у полон, де й стала дружиною турецького хана. Маруся тужить за рідною землею і, незважаючи на те що вже багато років живе в Туреччині, землю українську називає «наша». Недарма ж і свій ризикований учинок — звільнення українських козаків — вона робить саме на Великдень (найбільше християнське свято). Прощаючись із бранцями, вона передає про себе вісточку батькам. Але Маруся не хоче і не може повернутись у «рідну сторононьку», бо вже «потурчилась, побусурманилась». Але в душі Маруся назавжди залишилась співучою українкою. У серці в неї пекуча рана, що не загоюється з роками. Маруся добре розуміє, чим для неї може обернутись цей відважний крок, але все-таки зважується на нього. А це свідчить про надзвичайний патріотизм, любов до рідної землі та героїзм звичайної дівчини із квітучого українського міста Богуслава. Честь і вічна слава тобі, українська жінко!