Існує думка що дзеркалом душі є очі людини. Але, в дійсності на основі здорового глузду, потрібно вважати, що дзеркалом душі є мова людини, а не її очі. Очі можуть обдурити, а от мова людини здатна більш точно підкреслити її духовну суть. Поки людина мовчить, вона закрита перед суспільством, і лише коли людина починає висловлювати свою думку або вести якийсь діалог, то тоді вже в якійсь мірі дійсно можна зрозуміти, який саме духовний рівень в даної людини.
Люди відчувають і усвідомлюють, що їм набагато легше перебувати в тому суспільстві, де навіть у розмовах панує духовна чистота і доброзичливість, ніж у тому суспільстві, де немає взаєморозуміння, взаємоповаги і панує негативна і злісна атмосфера.
Був собі маленький пролісок. Зимою він спав у мерзлій землі. Йому було холодно. Снилася проліскові весна. Та раптом його сон нарушили перші весняні промені. Пролісок відчув тепло і поліз в товщу льоду і снігу сповіщати, що прийшла весна
Все навкруги прокидається від довгого зимового сну. Побігли веселі струмочки, пташки заспівали веселіше, на деревах пробиваються перші бруньки.
Все в лісі оживає. Це друже, весна!
Справжня кімната має бути світлим,затишним,теплим містечком.
З поганої трави доброго сіна не виходить.
У лісі бути, а дров не бачити.
Дозріла ягода збирачів довго<span> не чекає.
</span>Сам незчувся<span>, як </span>здоров'я<span> позбувся.
</span>Брехня як не наздожене, то випередить.
Чого сам не любиш<span>, </span>того<span> й іншому </span><span>не чини.
</span>Не брудни криниці, бо схочеш водиці.
Не вчи ученого їсти хліба печеного.
Змінювати поведінку, змінювати зовнішнімть, змінювати ставлення до людини...