Человек один никогда не проживёт! Ну как бы жила например без мамы?? У тебя не было человека, которому можно рассказать все секреты и т.д.! Без родных и близких человек не способен жить на планете Земля!)человеку нужны близкие люди! Они всегда тебя поддержат, успокоят в трудную минуту, придут напомощь,будут искренни радоваться твоим успехам и победам.Я считаю, что семья нужна каждому и это неотемлеммая часть его жизни.Хорошо человеку быть рядом с близкими ему людьми! Ну тех детей у которых нет семьи всегда печальные, им не высказать никому своих чуств и страхов и от этого на душе еще хуже.Поэтому берегите свою семью и уважайте каждого человека! Ведь жизнь она одна у нас и надо прожить ее хорошо...вот в чем дело то))) Я когда-то тоже задала себе вопрос.
На батьківщині його чекали догани Бенкендорфа за самовільний від’їзд і сухий прийом Гончарових. Тим не менш, в листопаді 1830 Пушкін зробився женихом Hаталья Гончарової. Потім між ним і майбутньою тещею почалися негаразди, які мало не повели до остаточного розриву. Здається, під кінець, сам Пушкін не проти був від цього розриву: від перших очарований в його серці залишалося небагато. 18-го лютого 1831 відбулося весілля поета, і він з молодою дружиною перебрався до Петербурга. На перших порах після одруження на Наталії він був майже цілком щасливий, тільки турботи про гроші тривожили його з кожним днем все сильніше: Пушкін щось клопочеться про дозвіл видавати офіційний журнал, то натякає, що охоче зайняв би вакантне після Карамзіна місце «історіографа», то намагається перехопити в борг у друзів, взяти вперед за свої твори … Його молода жінка абсолютно байдуже ставилася до господарству, великому поету доводилося клопотати щодо квартир, лаятися з прислугою. Попутно він влаштовував заплутані справи свого безладного, неохайного батька, відчайдушного брата Льва, і родичів дружини … Не дивно, що творчість Пушкіна стало згасати. До цього часу відноситься вторинне прийняття його на службу в міністерство закордонних справ; крім того, з дозволу начальства, він тепер займався в архівах «Історією Петра Великого».
Пчелка, а пчелка, сколько нектара собрала?
Ззззззззззз!!!!
Умница пчелка. Угостишь нас медком сладким?
Ззззззззззззззз
Спасибо тебе, пчелка. Добра и здравия тебе, да цветков душистых
Можно еще начать так...
Любовь... О ней написаны тысячи книг и сняты сотни фильмов, о ней говорят и неискушенные подростки и умудренные опытом люди. Наверное, эта тема интересует каждого из нас, поэтому рассказ Чехова тоже посвящен любви.
