1. Записати (або назвати) слово.
2. Дати його тлумачення за словником.
3. Вказати, первинне (пряме) його лексичне значення чи вторинне
(переносне).
4. Якщо значення переносне, то визначити вид перенесення.
5. Спробувати своïми словами сформулювати точне контекстуальне
значення слова.
6. Дiбрати синонiми до слова i довести доречнiсть (чи недоречнiсть)
замiни аналiзованого слова дiбраним синонiмом.
7. Перевiрити, чи можливi лексичнi або контекстуальнi антонiми до
аналiзо ваного слова.
8. Встановити походження слова: запозичене чи нi (перевiряти за
словником iншомовних слiв).
9. Вказати, яким є слово: загальновживаним, дiалектним,
професiйним чи термiнологiчним.
10. Визначити, належить до активного словника, до застарiлих слiв чи
неоло гiзмiв.
11. Вказати: вiльне, синтаксично обумовлене чи фразеологiчно звязане значення
аналiзованого слова.
11. Якщо слово має фразеологiчно звязане значення, то вказати тип
фразео логiзму.
12. Знайти стiйкий вислiв за фразеологiчним словником i пояснити його
значення та джерело.
Зразок розбору<span> Життя без книги — хата без вiкна, Тюрма глуха i</span>
темна, мов труна. Крiзь вiкна книг свободи свiтло ллється,
Майбутнього виднiє далина (Д. Павличко). Аналiзується слово
вiкно. У тлумачному словнику дається 4 значення слова вiкно: 1)
отвiр для свiтла i повiтря в стiнi примiщення; 2) отвiр певного
призначення у спорудi, агрегатi, машинi;
13) невеличке озерце, заглиблення в драговинi, болотi; 4) вiльнi для
викладача години мiж двома лекцiями, уроками. У поданому текстi
слово вiкно використане в прямому значеннi (хата без вiкна) i в
переносному (вiкна книг). Вид перенесення — метафора: як
через вiкно хата освiт люється, так i розум свiтлiшає
<span>вiд знань, якi можна взяти з книг. </span>
Объяснение:
вщухла- это по русскому "утихла". То биш : Эта свеча <em><u>утихла</u></em> , оставив след в моей памяти навсегда.
Прислівя "книга вчить як на світі жить"- це ставлення з пошаною до дорогоцінних джерел - книжок, які мають свою історію.Книга змушує міркувати, захоплюватись,співпереживати, вчить відрізняти добро від зла.За це все необхідно шанувати книгу - буздонну криницю мудрості.
Кожна людина має свою совість. Хороша вона, чи плоха це вже, залежить від поступків самої людини.
Совість-вияв моральної самосвідомості особистості, її здатність здійснювати моральний самоконтроль, самостійно формулювати для себе моральні обов'язки, вимагати від себе їх виконання і здійснювати оцінку своїх вчинків.
Коли ми зробили щось погане, наприклад причинили людині психічний або фізичний удар, тоді совість карає нас...Як камень на душі лежить...
А коли ми робимо щось хороше, наприклад підтримуємо ту, чи іншу людину, совість як хвалить нас..На душі приємно, радісний настрій і т.д.
