Король серпневого поля - соняшники
Соняшники - це квітка сонця,яка ніби випромінюються світло. Вона буває жовтого або жовтогарячого кольору. В них є товста стебло. З цих прекрасних квітів виростає насіння. З цього насіння виробляють олію, яка якраз є в кожному домі. Коли я з батьками їду на турбазу,то бачу як монахи пропускали свої голівки вниз до землі. Тобто вони почали спати.
<span>Лялька-мотанка – українська народна лялька, символ жіночої мудрості, родинний оберіг.
Здавен у кожній родині лялька-мотанка виконувала роль оберегу, була символом мудрості, берегинею роду, символом матері-прародительниці та зв’язку між поколіннями, одна із найдревніших іграшок і сакральних (священних) істот нашого народу, якій тисячі й тисячі років. Скільки існує людство, стільки років цій іграшці, яка повинна була дитину заспокоїти, нагодувати і зберегти. Бо мати, залишаючи дитя, замотувала фрукти чи хліб у шматочок тканини, прив’язувала паличку і давала, як іграшку, тому в основі ляльки — хрест. Людина вигадувала ляльку-мотанку, подібну собі, як забавку для дитини, як оберіг дому. Виготовляючи цей сакральний предмет, жінки вкладали у неї свою енергію, певні думки і побажання. Ляльку-мотанку передавала мати дочці, коли віддавала до іншого роду, а дочка, у свою чергу, своїй дитині. Це ніби ниточка, яка зв’язувала увесь рід.</span><span>Наші пращури вірили, що лялька є посередником між живими та тими, хто ще народиться. Тому на заміжжя дівчини разом із рушниками і сорочками в скриню до приданого клали ляльки. Робили їх дуже ретельно: одягали в українське народне вбрання як наречену, плели вінок на голову і обов’язково «додавали» нареченого — мусила бути пара. Відразу після одруження тими ляльками бавилися — вважалося, що так швидше народяться діти.
Обличчя у «плодоносних» ляльок немає — невідомо ж, хто прийде на світ.</span>Берегиням — іншому різновиду — на обличчі намотували хрести. І виготовляли їх на різні потреби: аби людина одужала, аби пішов дощ чи навпаки — припинилася злива, вщух буревій...<span>Усі елементи одягу мотанки є символічними: спідниця уособлює землю; сорочка — три часи: минулий, теперішній і майбутній; головний убір — очіпок, стрічка чи хустка — зв’язок із небом...
Українська лялька тим унікальна, що вона — така ж, яка була тисячі років тому! Найдавніші — глиняні — сягають доби Трипілля.</span>Лялька-мотанка не випадково не має обличчя. Адже вона виникла не як іграшка, а як сакральна річ. Вона мала прикликати дух померлої або ще не народженої людини до живих, запросити її в коло сім’ї, до столу чи до тієї дитини, яку виховувала. ВОНА виховувала. Бо уособлювала дух прадавнього Предка, а відтак не дівчинка гралася лялькою, а лялька, як стара баба, передавала досвід минулого новому поколінню.<span>Сакральна істота з хрестом замість обличчя, символізує гармонію вертикалі (духовності) і горизонталі (земного розвитку людини), тобто допомагає гармонізувати простір. Такі іграшки повинні знаходитися на покуті зі сторони сходу сонця, над ліжечком дітей (оберігає дитину), над дверима (зустрічає і проводжає гостей)...</span>
Вы не конкретно задали вопрос по этому его не возможно решить
<span>я учусь у школі уже 9 років.Мені не завжди подобалось,інколи було важко,а інколии весело.У школі в мене багато друзів.Коли я пішлов в 5-й клас, відбулися більші зміни але порівнянню з початковою школою. Тепер потрібно дивитися щодня розклад, тому що воно міняється. А саме головне – ми в різних кабінетах. Іноді від цього так утомлюєшся!Всі уроки дуже цікаві. На кожному з них довідаєшся щось нове й пізнавальне. Коли вивчаєш нову тему, навіть не зауважуєш, як пролетів урок.у ризних людей шклільне життя відбувалося по різному у когось весело і цікаво,а вкогось нудно і зажурливо. я вважаю що школа один із основних етапів у житті людини.адже це є першу община в якій ми беремо без посередьню у часть.і як сказав один філософ "Навчання без міркування – даремне, міркування без навчання – небезпечне"</span>
Низиною-ою канцовка -низин корень, розстрелений-ий канцовка- роз префикс стел -корень ен- суфикс
