Одного дня ми з братиком та батьками пішли в ліс і зустріли там оленятко. Воно стояло однісіньке на поляні та скубало травичку. Дуже тихенько, щоб не злякати маленьку тваринку ми підійшли ближче і стали його роздивлятися.
Воно мало короткі вушка, які стояли як два солдатика, чорненькі як бусинки очі та видовжену мордочку. Також це оленятко мало коротку шерстку світло-коричневого кольору. Ми з братиком впевше бачили таку тваринку тому спостерігали за ним дуже пильно. Потім на галявину до оленятка прийшла його мама-олениха, вона була набагато більша в розмірах, але така ж гарна і мала світло-коричневу шертску. Мама-олениха забрала свого малюка і вони пішли разом у лісову гущу, а ми з батьками продовжили збирати гриби. З тих пір я завжди згадую про маленьке світло-коричневе оленятко, яке колись бачив (ла) в лісі.
Щедро - [ шчедро ] - 5б.,6зв.
Дихає - [ дихайе ] - 5б.,6зв.
Дзвенить - [ дзвенит ] - 8б.,7зв.
Дзьобом - [ дзобом ] - 7б.,6зв.
Черв'яків - [ черваків ] - 8б.,8зв.
Належать до слів вічлливості
Я люблю бувати біля річки, тому що я захоплююсь неповторним пейзажем. Влітку все зелено зелено, чути як дзюрчить вода, і пташки виспівуюють свої улюблені сонети.Весно можна насолоджуватись, тим як все розцвітає, неначе дивишся на зародження нового життя, природа не мовби починає лишень свої перші вдихи свіжого повітря.Осінь вабить своїми барвами, водиця вже холодна, і готується до того, що скоро стане льодом. Листочки легко опадають і падають на воду немов кораблики і відпливають з течією. А зимою все тихо, все спить вода замерзла, і закутана в легкий килимок із снігу, а деревцята вкриті покривалами інію.Ну як можна не любити таку красу, що вабить до себе завжди!?