Гортати, звісно) будьмо грамотними українцями ;)
Одного разу засперечалися двоє півників. Хто з них найкращий господар двору. До них підлетів горобець й каже " Влашуйте змаганняй хто виграє той й господар". Півники й так і зробили. Спочатку було змагання по бігу. Але не хто не переміг півники навіть не змогли добігти до половини дороги. Друге змагання кукуріку. Хто з півників кукурікне той й переміг. Але не хто не почув їхне кукуріку. Й нарешті третє змагання по мудрості. Горобець спитав скільки 2+2=?. Півники то 1 то 2 то 3 ніхто правильно не відповів. Отже з цих півників не хто не може стати господарем.
Прийшла зима, повітря стало холонути. Якщо постояти на місці, то руки клякнуть, ноги дубнуть (дубіють) , все тіло мерзне.
Сплять на небі зірочки, біля стану сплять качки, сплять на клені горобці, зайчик спить у просі ,сплять вовки та лосі.
підмет це зірочки, качки,горобці,зайчик,зайчик,лосі
присудок це сплять у кожному реченні їх там 5
Непомітно промайнуло безтурботне пекуче літо, і
вересень став повноправним хазяїном у лісах, полях, на річках і озерах.
Раннім ранком уже дуже холодно, а вдень сонечко ще пригріває, нагадуючи
про літо. Відпочивають після тривалої важкої роботи поля. Віддали хазяям
свій щедрий урожай сади. У всьому відчувається холодний подих осіні.
Сіре небо всі частіше затягують хмари, і накрапає дрібний докучливий
дощ. Немов про щось задумавшись, коштує смутний і мовчазний ліс.
Незабаром дерева втратять своє пишне оздоблення й відкриють свої віти
холодним дощам і хуртовинам. Повільно кружляється в повітрі кленовий
листок. Старий дуб сумно поскрипує на узліссі, начебто задумався перед
тривалим зимовим сном. Біля покритого мохами порохнявого пенька
вишикувалися в ряд стрункі опеньки. Тут їх сила-силенна, і всі так і
просяться в кошик. Трава пожовкла й нахилилася до землі, тільки маленькі
блідо-червоні зірочки вересу радують око. Високо в небі роблять
прощальне коло зграї журавлів. Вони летять на південь і сумно курличуть,
нагадуючи востаннє, що прийшла осінь. У таку хвилину до нас у душу
заглядає світлий сум, і ми сумуємо й думаємо про сенс життя й своєму
призначенні на цій дивній землі.
