1. Найстрашніше сталося тоді, коли він, перепочивши(дієприслівник), підвівся, щоб іти, і впав: ноги не вдержали. 2. Повсідаються долі, сплівши(дієприслівник) ноги потурецьки , і гомонять - без світла, серед червоних райдуг від напаленої до вишневого кольору чавунної "буржуйки".
3. Поївши (дієприслівник) курей, італійці гуртами, найменше по двоє- троє, пхалися від двору до двору і шукали соб їжу за гроші.
4.Поліцаї пройшли повз шевця й Климка, навіть не глянувши (дієприслівник) на них. і той, що в кубанці, сказав другому.
<span> 5. Німець ждав його, стежачи(дієприслівник) за ним зосереджено, спідлоба.</span>
Я вважаю,що сім'я Кайдашенків помирилась ненадовго.Завжди знайдеться щось,що розпалить сварку між жінками.Це може бути будь-що:починаючи від яєць,закінчуючи землею.Можливо,Мотря та Мелашка не будуть так сильно сваритись,як Мотря з Кайдашихою.Мир між ними буде лише тоді,коли хати поставлять на околицях села по різних сторонах
<span> Іноді в житті настає момент, коли починаєш думати про буття і призначення людини на землі. Чи варте наше життя чогось цінного у плині хвиль великого океану віків? Чи не питали ви себе, як змінився б світ, якби ви не народилися ...</span>
<span> Кожного дня ми спілкуємос</span><span>ь</span><span>, робимо певні дії і тим самим змінюємо життя інших. Тому кожна людина конструює майбутнє всієї планети. Не можно також сказати, що людина ціниться лише в той час коли живе, багато хто здобув визнання після смерті. Також не можна судити про цінність життя людини на основі великих подвигів. Так, ми звичайно ж повинні поважати національних героїв, вчених та багато кого ще, тому що саме за їх допомогою ми маємо саме це майбутнє, без війни і з комфортними умовами. Та чи думали ви над тим, що велике складається з молого, і що деякі зовсім невідомі люди, які жили, живуть і будуть жити, просто з дня у день несуть добро ішим. Чи не у цьому призначення життя людини?... Просто зберігати і дарувати своє добро...Кожен хто усвідомив своє призначення у цьому сенсі дійсно живе не дарма!</span>
<span> Тому я вважаю, що життя - найвища цінність і що людина всетаки не дрібна піщінка, на яку можно наступити і не помітити цього, а цілком вагома частина життя всієї планети. </span>
Так під час навчання в гімназії
З самого дитинства з уст рідних людей ми чуємо вірші, прислів"я, приказки, легенди, казки.. твір з декількома героями ,написаний автором з любов"ю ,можуть навчити нас елементарним речам.любов, ласка, доброта, щирість - все це ми пізнаємо, читаючи казки p.s: далі вже власноруч ...