1. Самостійна частина мови, яка називає предмет і відповідає на питання -хто? -що?
2. Іменники змінюються за відмінками: Мати, матері, матері, матір, матір'ю, на матері.
3. За допомогою зміни закінчень.
4. Синоніми: друг, приятель, товариш, побратим. Антоніми: радість - сум, швидко - повільно.
5. Іменники можуть виступати другорядними членами речення, або ж підметами.
1). 168:6=28(аль.)-Михаил
2). 168:8=21 (аль.)-Iвасик
Ну наприклад : моя оселя не велика/велика.У ній декілька кімнат. Моя кімната,спальня батьків,кухня ,ванна та туалет.У мене в будинку/квартирі багато гарних меблей.На полицях стоять нагороди,прикраси,фото.У цій чудовій оселі мешкають:мої батьки,я(моя тварина песик/кішечка/і т.д.)Ось така моя оселя.
1) В небі , чистім і прозорім , сонце сяє .
2) Часом з'являлись білі хмаринки , довгі , худі й прозорі .
3) Поріг переступила жінка , закутана у велику сіру хустку .
4) <span>У Луцьку , славнім місті , зібравсь люд увесь .</span>
<span>5) І тиха осінь , мрійна , яснолиста , несла в серця надію і тривогу . </span>
Увесь твір я писати не буду, але я б написав щось типу
:Не завжи люди говорять тільки потрібні речі. Буває скажеш щось погане, а потім жалкуєш, адже слово не горобець вилетить на спіймаєш. Те що людина говори без перестану не світчить про її освітченість. Говорити в першу чергу потрібна з розумом,а в деякі моменти взагалі мовчати. Не дарма існує народна мудрість "Слово - срібло, а мовчання- золото".<span> Знаки розтавлені неправильно (я з мовою не дуже дружу), але якщо тобі сподобалась моя думка я сподіваюсь ти сама розтавиш. </span>