<em>Брехня</em>
Весна.Позеленівші листки дерев де-не-де попадали від сильного нічного вітру.Сонце вже встало,але хмарки його трішки прикривало.Та це не завадило потрапити промінцям до моєї кімнати,які лоскочуть мої ноги,з яких зпала ковдра.З самого ранку в мене передчуття,що день буде гарним,сонячним,незабутнім!З цими думками я встала,підійшовши до вікна,відчинила його і слухала,як десь,у далечі пташки насвістували вже знайому мені мелодію.Ох!Які спогуди про дитинство мені навіювали ці насвістування!І з посмішкою про добрі згадки,я напровлялася до кухні,аби поїсти,а потім,можливо,вийти на вулицю з друзями.
Після сніданку я зателефонувала Олесі,донька моєї тітки:
-Привіт!-,мовила я так безтурботно,так щиро.
-Привіт..-,буркнула вона і продовжила,- А чи не соромно тобі телефонувати мені після того що ти зробила??
Я здивувалась!Адже Олесі я ще змалку нічого поганого не робила!
-Але ж..Я тобі нічого не зробила..
У відповіть я чула лише гудки..Набравшись духу,я осмілилась потелефонувати тітці.Вона точно мала знати,що сталося.
-Алло!-, мовила тітка.
-Алло..Тітко Олено?Вибачте...-,я так і не встигла договорити..
-Це ти!Олеся мені все розповіла.Скажи мені,дитино,навіщо ти розказала всім,що Олеся ніби закохалася?Ще й сказала,що вона закохалась в того,хто їй симпатизує найменше!
-Але я нічого токого не говорила!
Розмову ми закінчили.Як потім вияснилось,дівчинка яка це сказала недолюбляла нас обох і хотіла нас розсварити.Е ні!Дружба сильна.А правда завжди спливе!
Кажуть народ є живим, допоки живе його мова. Мова - це кров, що оббігає тіло нації. Витече кров - умре нація.Тож від нас, нинішнього покоління молодих, залежить,чи не перерветься та золота нитка, що повязує покоління з поколінням.Саме від нас залежить, чи не будуть замульовуватись криниці рідної мови.Рідна мова - це божий дар. Рідна мова теж батьківщина. Наша рідна Україна цвіте калиновим цвітом, співає соловїним голосом.
Монгольський Гобі,бойове карате,офіційний урду,плямиста красива гурамі,найпоширеніша хінді,перська фарсі
<span>- Привіт, Аліна! Як
справи? Чому ти так втомився?
- Привіт, я дійсно дуже втомився сьогодні. Я був у тренажерному залі.
- Справді? Ви любите спорт? Чому?
- Я дбаю про здоровий спосіб життя, тому я ходжу в тренажерний зал раз у
два дні і робити танцювати. І те, що вид спорту ви захоплюєтеся?
- Я люблю волейбол найбільше. На мій погляд, це дуже цікава гра.
- Як цікаво! Скільки разів на тиждень ви ходите в ваших тренуваннях?
- Існує розділ волейбол в нашій школі, і я туди чотири рази на тиждень.
- А те, що інші види спорту ви захоплюєтеся?
- Крім того, я люблю баскетбол, але на жаль я граю дуже погано.
- Я теж граю в баскетбол погано. Я боюся "будь-якої кулі".
- Ну, Аліна. Давайте прощатися один з одним, я повинен поспішати додому.
- Гаразд, побачимось!
- Бути здоровим!
</span>
<span>апахла осінь в'ялим тютюном, та яблуками, та тонким туманом, і свіжі айстри над піском рум'яним зорюють за одчиненим вікном.
</span>Перша грам. основа
осінь - підмет
запахла - присудок
тютюном, яблукоами, туманом - додаток
вялим, тонким - означення
Друга грам. основа
айстри - підмет
зорюют - присудок
над писком, за вікном - обставина
<span>румяним, одчиненим - означення</span>