Анатолий Криловець- перший критик
<span> Ця незвичайна пригода сталася тоді, коли я поверталася зі школи.</span>
Поблизу будинку у кущах щось жалібно заскавуліло. Я обережно заглянула туди. На мене дивився сумними оченятами маленький поранений собака. Погані господарі позбулися хворої тварини. Я пожаліла беззахисне створіння. Покликала тата. Ми разом надали допомогу. Спочатку поселили в курнику. Часто навідувалися та підгодовували. згодом назвали його Бровком. Коли він виздоровів, тато змайстрував йому просторну будку. Він живе у нашому дворі. Любить побавитися із дітьми.
Вдячна тварина стала гарним сторожем та захисником.
-----------------------------------------------------------------------------------------
Я врятувала нашу домашню кішку Мусю. А було це взимку. Ввечері поверталася із гуртка. Зупинилася, щоб перейти дорогу. Раптом відчула щось маленьке та тепле біля своїх ніг. Маленький клубочок рухався. Це було кошеня. Воно тремтіло від холоду. Я принесла його додому. Дала поїсти. В теплі маленька тваринка заспокоїлась. Згодом стала веселою.
Кошеня дуже кумедне. Воно часто бавиться з нами.
------------------------------------------------------------------------------------------
Одного дня на дорозі я побачила їжачка. Він був зовсім маленьким. Напевно, загубився. Добре, що поблизу не було машин. Я взяла малюка на руки і перенесла на травичку. І тут мені на радість його чекала мама. Вони зможуть разом попрямувати у безпечне місце.
<span> Я була щаслива, що зробила добро маленькій тваринці.</span>
[минет'с‘я] [знайдет'с'я]
Риси:
покірний
роботящий
пишається своїм походженням
любить волю
здатний до критичного мислення
поважає Степана
Цитати:
«Супроти вітру довго не пробіжиш, і розумніше до часу прикинутися, лишившись у душі вільним, аніж бути скореним насправжки»;
«Я інакший, ніж вони…»;
«А коли здохне, люди здеруть шкуру і закопають під ліском»;
«Він усе забуває, окрім, одного: тремтливої ілюзії волі та влади»;
«Серед усіх робіт він найбільше недолюблював крутити привід і їздити до міста»;
«Білому коневі бувало завжди по-справжньому гірко, коли його зневажали та били».
Т.Г.Шевченко вживав метафори у вірші мені тринадцятий минало.