Тема:шанобливе ставлення до України.
Ідея: любов до рідної земли.
Жанр:пейзажна лірика.
Основна думка:залюбленість у природу,радісно-тремтливе ставлення до неї,органічно поєднується з любов'ю до рідного краю-України.
Худ.засоби:
Метафори-блакить душу обвіяла,душа сонця намріяла,хвилюють поля...
Порівняння-струмок як стрічечка,метелик мов свічечка...
Це озночає що краще бути чесним та бідним,ніж богатим брехуном
Ми люди знаємо ,що нажаль ми не розуміють мову інших живих істот ,але прислухавшись ближче ми можемо помітити як між собою вони ,начеб то , спілкуються.Нам було б цікаво дізнатися про що вони хотіли один одному сказати.
Слід починати із себе. Нещодавно разом із дорослими ми побували в лісі. Була вже пізня весна, і дерева та галявини вкрилися яскравою зеленню. Тато з мамою і ми з братом хотіли знайти для відпочинку велику галявину. Оскільки ліс знаходиться поруч (його можна розглядати з балкона нашої квартири), то нам він здавався таким чистим і красивим. Ми вирушили в піднесеному настрої до зеленої стіни лісу. Повітря у лісі чисте, духмяне. А от знайти місце, яке було б таким же чистим, виявилося дуже важко. Повсюди валялися целофанові пакети, пакетики від сухариків, порожні пляшки. Одну невеличку галявинку ми все-таки розчистили і там розважалися аж до вечора.
Коли вже поверталися додому, то вели розмову про те, що треба частіше приходити сюди на відпочинок. І ось чому. Кожен із нас зібрав по пакету сміття й ніс до найближчого смітника. За нами спостерігало багато людей. І я сподіваюся, що наш приклад підкаже багатьом, як скоріше можна очистити ліс. Починати треба із себе.
А наступного тижня ми із задоволенням спостерігали, як багато відпочиваючих, повертаючись додому, несли пакети зі сміттям, зібраним у лісі.
Ярослав Михайлович Стельмах народився 30 листопада 1949 р Києві в родині відомого українського письменника Михайла Стельмаха. Закінчив Київський педагогічний інститут іноземних мов, Вищі літературні курси в Москві та аспірантуру. Працював викладачем у вищих навчальних закладах, перекладачем. Ярослав Стельмах написав п’єси «Привіт, Синичко!», «Запитай колись у трав», «Гра на клавесині», «Провінціалки», «Синій автомобіль», «Драма в учительській». Серед його п’єс є твори для дітей: «Шкільна драма», «Вікентій Прерозумний» та інші.