Від поданих іменників утворіть прикметники й запишіть у два стовпчики: а) з подвоєнням; б) без подвоєння. Екран, ідея, бруд, корінь, електрон, вода, вина, овал, балет.
Подвоєні букви в сучасному українському письмі вживаються для того, щоб позначити: - два однакові приголосні звуки на межі значущих частин слова; - подовжені м’які приголосні звуки, що виникли між голосними у корені. Подвоєння відбувається: 1. При збігові двох однакових приголосних: - на межі префікса і кореня: беззубий, віддячити, оббити, роззява; - на межі кореня і суфікса: докорінний, неписьменний, щоденний, осінній, ранній; 2. У наголошених прикметникових суфіксах -енн-(ий), -анн-(ий), -янн-(ий), що вказують на міру, більшу, ніж звичайна, або на можливість чи неможливість виконання дії: здорове'нний, невблага'нний, страше'нний, незрівня'нний, незліче'нний. 3. У прикметниках-старослов’янізмах: огненний, благословенний, блаженний, окаянний, священний, мерзенний. Подвоєння не відбувається: 1. У прикметникових суфіксах -н-, якщо основа закінчується на будь-який інший звук, крім -н: реформа — реформений, дерево — дерев’яний. 3. У прикметникових суфіксах -ан-, -ян-, -ен-, що не вказують на неможливість виконання дії або велику міру, та в суфіксах -ин-, -ін-: шалений, жаданий, довгожданий, насильствений, буквений, потомствений, морквяний, лебединий. Порівняйте: Нездо'ланий — нездола'нний, неоці'нений — неоціне'нний, неприми'рений — непримире'нний.
Мова – це душа народу. Немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова. Це, звичайно, саме ті слова, які промовляла ще за сивої давнини над колискою молода жінка, чимось схожа на матусю. Ці слова сповнені почуттям, ніби квітка нектаром.Мелодійна та неповторна українська мова ввібрала в себе гомін лісів, полів, рік і морів землі нашої. Слова нашої мови переткані вишневим цвітом, барвінком, калиною.Українська мовна традиція сягає докняжих далеких часів.Наша українська мова – це золота скарбниця душі народної, з якої ми виростаємо, якою живемо й завдяки якій маємо величне право й високу гордість іменуватися народом України.Сьогодні нашій державній мові потрібні не тільки відповідні законодавчі акти, але й наша духовна міць, любов до знань, справедливість, інтелігентність, наша національна самосвідомість.Поет схвильовано писав про державну мову України:Вона, як зоря пурпурова, Що сяє з небесних висот. І там, де звучить рідна мова, Живе український народ.
Добрих людей зараз зустрінеш не багато. Адже багато людей просто живе на свою користь і не звертають увагу на оточуючих, про те й які не залишаються байдужими до середовища в якому знаходяться та до людей з якими спілкуються. Якщо ви зустріли таку людину, то вам дуже пощастило. Можна бути впевненим, що ця людина буде поряд з вами, допомагатиме та підтримає у хвилину скрути і розділить радість. Добра людина по іншому можна сказати унікальна. Бо напевно ж має добре серце, щиру душу, та безлуч добрих рис.