Діалог
-Привіт!
-Привіт!
-Як справи?
-Добре.А у тебе?
-Я сьогодні сумний
-Чому? Що сталося?
-Я отримав погану оцінку
-Не сумуй. Ти зможеш її виправити.
- Мені вже час на урок. До зустрічі
-До зустрічі
Кожній людині для життя потрібні певні ресурси. Найпростіші з них – це їжа, одяг, житло. У сучасному світі з’являється все більше речей, які людина прагне мати заради комфорту та можливостей. Але для того, щоб все це взагалі було, людина має трудитися, прикладати зусилля, використовувати свої знання та таланти. Навіть первісні люди мільйони років тому мали щось робити, аби щось мати. Спочатку вони ходили, шукали, збирали та зберігали продукти, потім займалися мисливством, риболовлею, згодом стали застосовувати знаряддя праці, вивчали навколишній світ. Це зрештою поступово призвело до того науково-технічного прогресу людства, який ми спостерігаємо зараз. І все завдяки праці людей.
Праця завжди годувала людину. Щедра земля дарувала врожай хліборобові, майстерність та вправність приводила покупців на товари ремісника, сила та сміливість видобувачів підкоряла багаті на корисні копалини надра землі, розум та кмітливість вчених приводила до нових відкриттів та винаходів, якими тепер користується все людство.
Людина, яка вміє та любить працювати, в усі часи користувалася повагою інших. Той, хто вміє щось робити, тем більше добре, завжди прогодує і себе, і родину, вважалося у народі. Нажаль, крім тих, хто готовий чесно працювати, серед нас завжди знаходяться ті, хто сам нічого робити не хоче, а от привласнити плоди чужої праці – залюбки. Зараз взагалі в умах людей закріплюється думка, що заробляє гроші не той, хто працює, а той, хто краде. Нажаль, сучасна ситуація в нашій країні дійсно така, що далеко не завжди сумлінно працююча людина може заробити собі на гідне життя.
Роздумуючи про значення праці в житті людини, я не можу не погодитися з такою простою та розумною думкою, як та, що висловив колись видатний український філософ Григорій Сковорода. Я маю на увазі «споріднену працю». Сутність її в наступному: кожна людина вміє робити щось, до чого в неї є природний хист та покликання, тому така праця приносить людині не лише винагороду матеріальну, а й справжнє задоволення. Та люди часто змушені обирати між власною «спорідненою працею» та професією, яка вважається престижною та добре оплачуваною. І тоді праця стає для людини тягарем, повинністю. Мабуть, саме через це стільки людей у світі не полюбляють працювати.
Слово суфікс
зимонька -оньк
тихесенько -есеньк
рівненько -еньк
гладесенько -есеньк
срібненьким -еньк
сніжком -к
садком -к
здоровенную -енн
страшенную -енн
<span>Многие видят на
прилавках магазинов кормушки–спиральки и считают, что это единственная
модификация кормушек. Но это совсем не так. Поэтому хочется рассказать
какие бывают кормушки.
В моём арсенале есть кормушки разных форм,
и все они сильно отличаются друг от друга. Какую же кормушку выбрать? Давайте
вспомним само назначение кормушки. Она предназначена для доставки корма в
место лова. А соответственно в зависимости от состава, плотности, вязкости
прикормки кормушка меняет свой внешний вид.
Можно сделать кормушку
из куска капроновой сетки, с величиной ячейки не более 5 мм. Годится
капроновая сетка от подъёмника, которым ловят мальков. Можно также
использовать небольшой плетёный проволочный садок. Для бечёвки обязательно
нужен капроновый шнур — он не гниёт и износоустойчив. Достаточно сшить
мешочек нужного размера и пропустить сквозь него капроновый шнур для
затягивания кормушки. Внутрь следует положить грузило, не забудьте
проследить, чтобы оно не смогло проскользнуть сквозь сетку кормушки. (Рис.
1.)
<span>
Рис. 1. Кормушка из сетки
</span>Есть очень много
разного рода кормушек (Рис. 2.). Например, жестяные конусообразные с
открывающимся дном. Существенный недостаток их — малый объём. Применять
такую кормушку можно при ловле с лодки. Удобны кормушки, изготовленные из
проволоки.
<span>а б в г д
Рис. 2. Кормушки: а -
мотыльница; б - тарельчатая; в - открытая игольчатая; г - спиральная; ж -
корзиночка;
а б
Рис. 3. самодельная кормушка-спиралька а – общий вид; б – в
сравнении с заводской кормушкой </span>
Для изготовления кормушки
(Рис. 3.) понадобятся:
• сталистая проволока небольшого
сечения
• свинец
• стержень от гелиевой ручки
•
гвоздь толщиной, чуть большей толщины стержня гелиевой ручки
•
дощечка 5*5 см, толщиной 1,5см
• дрель
• сверло толщиной
1см
• пассатижи
• ёмкость для плавки свинца
• плоская
стамеска
• молоток
• струбцина
<span>Первым делом просверливаем в дощечке глухое отверстие (не
насквозь!) глубиной 1см.
Затем вбиваем в
получившееся отверстие гвоздь. Он должен крепко держаться и не
вываливаться.
Далее при помощи стамески раскалываем дощечку так, чтобы
раскол проходил строго по центру отверстия.
Складываем дощечку
воедино, зажимаем струбциной и вставляем гвоздь.
<span>
Расплавляем свинец и заливаем его в отверстие. Свинец
надо заливать так, чтобы он не вытекал наверх, для этого плавить надо
только то количество свинца, которое необходимо для заполнения ёмкости.
При определённой сноровке это не трудно сделать.
Когда свинец остынет,
струбцину можно разжать и кусачками извлечь гвоздь из свинца. Отлить надо
два «бочёнка».
Когда «бочёнки» готовы, насаживаем их на стержень от
гелиевой ручки. Они должны плотно передвигаться по стержню.
Навиваем
проволоку, концы которой надо подоткнуть под «бочёнки» - так спиралька
будет надёжно держаться и не будет сползать. На водоёме можно регулировать
количество корма в кормушке, раздвигая и сдвигая «бочёнки».
</span></span></span>
