<span><span>Жив собі на світі прислівник.І завжди він був разом з його другом дієсловом.
Вони завжди були зв'язаними в реченні.Але на відміну від дієслова прислівник не мав закінчення, бо був незмінною частиною мови.
Але це було не важливо тому, що прислівник і дієслово були друзями нерозлий вода.</span><span>
</span></span>
1.Молодий лоцман Карпо.
2. Важливе доручення атамана
3. Приготування перед походом.
4. Подолання порогів
5. Передчуття лихого
6. Страшна катастрофа
7. Зачарована Січ.
8. Могутній народ запорожців.
9. Зустріч з гетьманом.
10. Молитва за Україну
Як ми знаємо добро зпвжди перемагає зло. Добрі люди допомагають всім кого підманула доля,а злі тільки те й роблять що наживаються на недоліках інших.
Настала весна. Вона впевнено йшла собі по землі — всюди розтавав сніг та лід, земля зігрівалася, струмочки розтікалися. А де весна пройшлася, там враз зеленіла трава і пробивалися з-під землі перші малесенькі квіточки. І всюди за весною чувся спів пташок та веселий гомін. Бо як тільки весна дихне легеньким віртиком, то відразу всім стає тепліше і радісніше: і звірятам малим та великим, і рослинам, і дорослим з дітками.
Утвердження прагнення людини до любові й добра