Время – переменный морфологический признак глагола. Время тесно связано с видом глагола.
У глагола несовершенного вида 3 времени:
прошедшее: грел, грела, грело, грели;
настоящее: грею, греешь, греет, греем, греете, греют;
будущее: буду греть, будешь греть, будет греть, будем греть, будете греть, будут греть.
У глагола совершенного вида 2 времени:
прошедшее: согрел, согрела, согрело, согрели;
будущее: согрею, согреешь, согреет, согреем, согреете, согреют.<span><span>
</span><span><span /></span></span>
Образование форм прошедшего времени
<span>Формы прошедшего времени глаголов несовершенного и
совершенного вида образуются одинаково. К основе инфинитива прибавляется
суффикс -л- и окончание рода или числа: </span><span>В некоторых глаголах в форме мужского рода суффикс -л- выпадает: нести – нёс, но несла, несли; мочь – мог, но могла, могли; замёрзнуть – замёрз, но замёрзла, замёрзли.</span><span>Глагол идти и однокоренные ему глаголы образуют форму прошедшего времени от другой основы: идти – шёл, шла, шли; найти – нашёл, нашла, нашли.</span>
Если глагол стоит в форме прошедшего времени, при его
грамматическом разборе следует указывать число, а в единственном числе –
род.
<span><span>
</span><span><span /></span></span>
Образование форм настоящего времени
<span>Настоящее время имеют только глаголы несовершенного вида.
Формы настоящего времени образуются с помощью личных окончаний
единственного и множественного числа. У глаголов I и II спряжения личные окончания разные: греть – грею, греешь, греет, греем, греете, греют; тужить – тужу, тужишь, тужим, тужите, тужат.</span>
Если глагол стоит в форме настоящего времени, при его грамматическом разборе следует указывать лицо и число.
<span><span>
</span><span><span /></span></span>
Образование форм будущего времени
Глаголы несовершенного и совершенного вида образуют формы будущего времени по-разному.
<span>Будущее время глаголов несовершенного вида называют сложным, потому что оно образуется с помощью форм глагола быть, которые указывают на лицо и число глагола, и неопределённой формы: греть – буду греть, будешь греть, будем греть, будете греть, будут греть.</span><span>Будущее время глаголов совершенного вида образуется так
же, как настоящее у глаголов несовершенного вида, с помощью личных
окончаний единственного и множественного числа: согреть – согрею, согреешь, согреет, согреем, согреете, согреют.</span><span>Если глагол стоит в форме будущего времени, при его грамматическом разборе следует указывать лицо и число.</span>
Головними роздумами Григорія Сковороди були роздуми про сутність людини і шляхи досягнення щастя в житті. Яке життя має бути правильним? Сковорода був у першу чергу мудрецем життєвої мудрості. Сенс правильного життя Сковорода вбачав у тому, щоб «пізнати себе», знайти працю за покликанням, вчитися, працювати творчо та оточувати себе справжніми друзями: «Кинь, добродію, неробство. Дорожити варто днем…»
Мислитель звеличував людей праці, простий народ, засуджував порочних людей. Серед порочних найчастіше опинялися пани, чиновники, «фарисеї»-духовенство та ті, хто наслідував їх. Принижувати людську гідність, обманювати та паразитувати не можна – вважав мудрець. Це нерозумно та несправедливо
Романтизм – прагнення до природного, викликане бажанням романтиків порвати з нормами, приписами класицизму, який різко розмежовував високий і низький стилі, трагічний і комічний. <span>У романтиків були різні філософські та політичні переконання та естетичні смаки. Особливості романтичного мистецтва є переважання в ньому суб’єктивно-ліричного початку і зображення духовних переживань особистості. Романтична лірика – це, переважно, лірика настрою. Новаторство романтизму полягає в полеміці з основоположними ідеями просвітницької естетики. </span><span>Ідеалом романтичної особистості стає свобода, хоча вона веде до загибелі. Характерними стилістичними прикладами романтизму стають гротеск і іронія.</span>
Преподобний, київський літописець та письменник-агіограф. З 1073 чернець Києво-Печерського монастиря. Автор Житій святих князів Бориса і Гліба та Феодосія Печерського. Вважається упорядником (за іншою версією автором) Повісті минулих літ. Помер і похований у Києво-Печерському монастирі.
У церковному календарі день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця припадає на 9 листопада. Цього дня в Україні, починаючи з 1997, відзначають День української писемності та мови.
<span> Характеристика образу Івана Сили з оповідання О. Гавроша "Неймовірні
пригоди Івана Сили"
</span> Україна завжди славилась своїми сильними людьми. Проте раптово серед незаслужено забутих силачів віднайшлась істинно прекрасна і чарівна людина Іван Сила, справжнє прізвище якого Фріцак. О. Гаврош у своєму творі "Неймовірні пригоди Івана Сили" спробував відтворити образ уславленого українського силача та борця, що був визнаний найсильнішою людиною нашої планети.
Іван втілює себе риси благородної людини, що спроможна заступитися за того, хто цього потребує. Так, перебуваючи на вокзалі, він допоміг злодію, який видався йому німим, врятувавши чоловіка від привселюдного побиття. Звичайно, злодій згодом виявився зовсім не німим, проте у такому вчинку Іван показав свою добродушність.І дуже прикро, коли поряд із благродство співіснує неправда та зажерливість.
Іван Сила - сильна з дитинства людина. Так, батько відправив парубка з дому, бо родина була многодітна, а хлопець їв за чотирьох. Настільки талановитий від природи хлопець не зміг не звернути на себе увагу видатних тренерів, так Іван опинився серед чемпіонів. Проте його заслуги ще у щоденній праці. Жодна людина не спромоглася б досягти висот, якби не тяжка робота над собою та власним тілом.
Щирий, завзятий і чесний хлопець не раз потрапляв у дивні та неприємні історії, проте кожно разу знаходив достойне розв’язання кожної зі своїх проблем. О. Гаврош не порушив закону жанру казки, адже зрештою добро і благородство перемогло.
