<span>Зима прекрасная пора,но дети всегда больше ждут лето.</span>
<span>если не понравиться можно ето </span>
<span><span>Снігурі на зиму залишаются у рідних краях</span></span>
<span><span>ну а если даже не ето то </span></span>
<span><span>Прийшла білосніжна зима .</span></span>
<span><span>кароче вибирай сам(сама)</span></span>
Моя люба бабуся вже на пенсії, проте вона зовсім не виглядає старою. Бабуся носить коротку сучасну зачіску. Її власне волосся вже помітно сиве, тому бабуся фарбує його у колір “дикої вишні”. Він пасує до її великих та добрих каріх очей та темно-каштанових брів.
Очи — це найкрасивіше у зовнішності моєї бабуні. Вони великі, глибокі та добрі. Бабуся завжди дивиться лагідно та дещо занепокоєно, адже вона повсякчас турбується про нас, своїх рідних
Три складові – мудрість, розум і грамотність – це основа нашого логічного сенсу буття в житті. Якщо вектор мудрості ми отримали спадково, генним кодом, то до двох інших треба прагнути постійно через усе життя.
Свій розум кожен виявляє своєю бесідою – скажи мені декілька думок, і я скажу, хто ти. – «Яка головонька, така й розмовонька!»
Для вдосконалення розуму треба багато читати, тобто бути грамотним. Під грамотністю ще розуміють законно і правописні знання.
Погодьтеся, людина, яка хоч і вміє читати, але пише «не» з дієсловами разом, слово «подвіря» без апострофа, «Іванівній» замість «Іванівні» – погодьтеся, не надто грамотна.
Наша усна народна творчість чітко розмежовувала поняття «розум» і «грамотність». Шкода, що ми, особливо молоде покоління, так пасивно причащаємося народною мудрістю. Зокрема це видно на перевірці ЗНО з мови і літератури. Тут розділ із фразеології виконано найприкріше. Учні не в змозі виявити елементарні знання.
1.- займає
2.водій легкового автомобіля
4...... Через порушення дісципліни.
5.Обрана