КУЩ - 1скл., 3б., 4зв.
<span>- о - -</span>
Всім нам не раз доводилося бувати у лісі, відчувати весь цей аромат столітніх сосен, та дубів, чути стук дятла, кукування зозулі, пташиний спів, збирати запашні гриби... Вся ця краса так і заманює до себе, вдихає в нас нове життя з чистим повітрям, чистими думками. Хіба не добре мати таке місце відпочинку? Авжеж, звичайно, погодяться мільйони, та більшість з них сама руйнує цей відпочинок. З кожним днем вирубується нескінченна кількість дерев, що потім може призвести до катастрофічних наслідків. Дерева забезпечують нас на тільки затишною тінню, чистим та свіжим повітрям, але і є домівкою для багатьох лісових мешканців, і захищають від повені. А ми про це забуваємо, і знову робимо все по своєму, користуємося миттєвою вигодою, не думаючи про майбутнє…
Хіба таке життя для нас корисне? Хіба можна добре жити, вдихаючи забруднене повітря, та весь час при великих опадах потрапляти під зруйнівний вплив повені? Хіба на таке люди розраховували, коли вирубували всі ті численні дерева? Не думаю. Головною метою для них було отримати гроші за хороший матеріал - деревину. Гроші, гроші весь світ тільки тримається і самознищується на цих паперових купюрах. Невже так важко під час відпочинку в лісі зберігати чистоту? Чи важко слідкувати за своїм вогнем, вчасно та якісно його тушити, не патили в лісі, аби це не призвело до пожежі? Часто ми звинувачуємо природу у катаклізмах, та самі не помічаємо, як знищуємо себе своїми необдуманими вчинками.
Нам варто дбайливо ставитися до лісу, тому що це не тільки місце для відпочинку, а й наше майбутнє. Бережи природу, адже майбутнє лісу - в твоїх рукaх,
Вулиця мого дитинства
Для кожної людини назавжди залишаються в пам'яті ті місця, де вона народилася і провела своє дитинство. І як далеко не закидала нас доля, але кожного манить до себе рідний дім, рідна вулиця. Після довгої розлуки все здається миліше і дорожче нашому серцю. Так буває і зі мною, коли повертаюся додому після літніх канікул, коли знову крокую Дичківською вулиці, на якій живу разом з батьками.
Вона нічим особливим не відрізняється від інших вулиць села. Тут розташоване невелике підприємство, де можна купити або полагодити автомобіль. Перетинає вулицю річка Гнізна зі своїми притоками. В кінці вулиці - пасовище і млин. Паралельно нашій вулиці проходить залізнична колія, а за нею видніється ліс.
Якщо стати на краю лісу, видно мою вулицю: біленькі будиночки під червоною черепицею потопають в буйній зелені садів.
Я люблю свою вулицю в будь-який час року. Люблю її затишні садиби, привітні віконця будинків, високі дерева, квітники і доріжки у дворі.
Але вулиця без людей, як ліс без птахів. На моїй вулиці всі люди привітні та ласкаві. Хоча я і не знаю їх всіх по іменах, і в селі прийнято з усіма вітатися.
<span>Найбільше люблю свою вулицю вечорами, коли притомлені люди сидять на лавках біля будинків, гомонять через паркан один з одним, а сільські дітлахи виходять пошуміти. Тільки тоді відчуваєш, що навколо тебе - усі рідні, хороші люди з нашої вулиці.</span>
На - префікс
стовбурч - корінь
ен - суфікс
і - закінчення
Ответ:
снігохід
Объяснение: в тесте ето правильно
