Пісні<span>Жанр: народна соціально-побутова чумацька пісня</span><span>Тема «Ой у степу криниченька»: відтворення картини сумного життя чумаків.</span><span>Ідея «Ой у степу криниченька»: висловлення співчуття чумакові, якого поховано «у зеленому байраці».</span><span>Основна думка: непросте мандрівне життя чумаків так чи інакше впливає на стан їх здоров’я і врешті-решт призводить до смерті.</span>Художні засоби «Ой у степу криниченька»Епітет: <span>зелений байрак, сира земля, сиві (воли), чистім (степу), зеленій (муравині), сива (зозуленька); </span>Пестливо-зменшувальні слова - криниченька, доріженьку, чумаченьки, зозуленька;Звертання: «Ой подай, чумаче, та подай, голубе».«Ой рад би я, моя мила..».Повтори: «Ой…», «Умер, умер», «ку-ку».Риторичні оклики: «Ой подай, чумаче, та подай, голубе, та хоч праву руку!»Метафора: «воли… доріженьку чують».Взагалі, чумаки — перші купці, мандрівники, «жива газета». Вони побували не лише в Криму, а у й Європі, в багатьох країнах, сприяли економічним та культурним зв’язкам між державами. У пісні зустрічається фольклорний образ зозулі з її віщуванням.Головний образ — образ чумака, який збирається в далеку дорогу й не знає, як вона закінчиться. Навіть воли тривожаться, відчуваючи мандрівку. Не стало чумака чи від хвороби, чи від тяжкої втоми. Поховали його в чужій стороні. І тільки думки рідних прилинули до нього в образі «сивої зозуленьки», щоб покликати додому, але це неможливо<span>У пісні використовуються паралелізми («У степу криниченька, з неї вода протікає — …чумак сиві воли пасе Та з криниці напуває»); Вживаються діалоги, окличні слова, вигуки, звуконаслідування, звертання, повтори.</span><span>Твір пронизаний сумним настроєм. <span>Пісня викликає жаль і разом з тим захоплення вмінням народу створити незабутню поетичну картину.</span></span>
Тема: розповідь про порив душі поета, про те, як він старається здолати труднощі
Ідея твору: змалювання суму головного героя
Епітети: життя земного, чорний сум, безмовний жаль, скитськи перелоги, північний сніг, недосяжна мрія, гострий біль, строгий стиль, ясна дзвінка закінченість.
Метафори: рапсодії й екологи дзвонять, жаль нафіг, потік не знайде спромоги, сонета тішить дух, сонета відроджує.
Фидько Халамидник був виликою розбишакою. Він любив гратися із друзями, але Толя постійно дивився на нього та прав пример.Я думаю шо Федько буває злим але у середені вин добрий. я до ньго ставлюся с цікавистю, бо він цікава дитина. Як що гарно прочитати це оповідання то можна зрозуміти який Федько на справду.
Колискова. Ніченька іде
Гойда, гойда-гой, ніченька іде… Гойда, гойда-гой, ніченька іде, Діточок малих спатоньки кладе. Під вікном тремтить вишенька мала, В хатку проситься, бо прийшла зима. Під вікном тремтить вишенька мала, В хатку проситься, бо прийшла зима.
Гойда, гойда-гой, очка заплющи, В сні щасливому зогрієшся ти. Йди до хлопчика, люба вишенько, В колисочці вам буде тепленько. Йди до хлопчика, люба вишенько, В колисочці вам буде тепленько.
Гойда, гойда-гой ніч прийшла до нас, Діточкам малим спатоньки вже час. Рости, хлопчику, з вишенькою враз, Хай не скупиться доленька для вас. Рости, хлопчику, з вишенькою враз, Хай не скупиться доленька для вас.
Федько
Сміливий,людяний.
Спасає,грається, допомагає.
Федько дуже хороший хлопчик.
Відважний