Тут эпитетов вообще почти нету
"отменная манера","столбовые все"
Сегодня я пошёл покушать
А там была еда
Я голодный всё сожрал
Ничего не остовлял
Вам решать теперь друзья
Хороша ли сказка моя?
Сочини рассказ на одну страницу, используя слова: Небо, серебристый, ком, облако, грозно, светло, посредине, куда-то, лебедь, ме
КоГор [674]
Как-то раз я шёл по полю и мне в глаза попалось небо. Оно было очень красивым! На небе плыл куда-то большой серебристый ком облака. Облако было в виде серебристого лебедя, который мохая своими крыльями медленно парил в небесах. Это было настолько красиво, что мне казалось что и я лечу по небу, как свободное облако. И хотелось смотреть и смотреть на эту красоту. Я даже остановился и прилёг на пол часа полюбоваться облаками и помечтать. Я долго лежал и давал все возможные и разные формы облаков. Мне настолько понравились облака с очень разными формами, что я решил каждый день в который есть облака наблюдать за ними. И теперь каждый день мне на душе становится светло ведь такая красота радует глаз и душу.
<u><em>Обращаю ваше внимание, что на всякий случай проверьте правильность в знаках припинания ведь я в них не очень силён!)))</em></u>
Нещодавно на уроці зарубіжної літератури ми вивчали твір В.Бикова «Альпійська балада». Мене відразу захопив сюжет повісті. Коли я дочитала до кінця, була вражена ще більше. Це трагічна історія людського життя під час другої світової війни. Я побачила справжню велич, силу і красу звичайних людей у страшні воєнні часи.
Головний герой утікає з концтабору. «Звірі» вийшли на полювання, його переслідували пащі натренованих собак. Багато довелося пережити Іванові у його нелегкій дорозі на волю. Знайомство із Джулією. Зустріч з голодним божевільним і його загибель. Іван дуже хотів його врятувати, але не міг, бо інакше би усіх зловили. Совість не дозволяла кинути напризволяще Джулію, він ніс її, коли вона була знесилена і втратила віру на порятунок. Джулія перев’язувала рани, що боліли і дошкуляли йому. Почуття кохання, що спалахнуло у такий тривожний час, додало сили утікачам. Ми бачимо, що справжні люди є добрими, щирими і людяними навіть тоді, коли перебувають у нелюдських умовах.
Наприкінці твору вражає самопожертва головного героя. Глибокий сніг ховає Джулію від ворогів. Іван загинув, але своїм вчинком врятував дівчину.
<span> На жаль, твір воєнної тематики перегукується з сьогоденням. На сході країни триває війна. Там також є герої: сміливі, сильні, готові до самопожертви. Вони здатні протистояти долі, готові до важких випробувань</span>