[п'йеса] и наголос на е постав
Кожного року, ми з батьками виїзджаємо на природу. Де не тільки відпочиваємо, а й намагаємося допомогти природі. В першу чергу, намагаючись допомогти дуже важливо не нашкодити їй. Особливо цікаво допомагати матусі саджати квіти! В нашій сім'ї вже є одна невеличка традиція - після відпочину ми всією сімєю саджаємо деревце. Ось так наша родина допомагає природі!
Гарний- хоч з лиця воду пий, хоч ікону малюй, очей не відірвати
безліч- хоч греблю гати
сумний- мов у воду опущений, сохнути з печалі
щезнути - як скрізьземлю провалився
дивитися - обводити поглядом, їсти очима, не спускати очей
злякатися - взятися страхом, душа завмерла, душа в п'яти пішла, пішов поза шкірою, кров застигла в жилах
загордитися - задерти носа
утекти- накивати п'ятами, дати драла, дати волю ногам
сміятися- смішки справляти, рвати боки, продавати зуби
перестаратися- передати куті меду, взяти через край, перегнути палку
замовкнути- прикусити язика, набрати в рот води, заціпити язика, ні пари з вуст
переляканий- страх пройняв, зазнати страху, душа завмерла, в душі похололо
мало- кіт наплакав, капля в морі, мов заячий хвіст
дрібний- макове зерня
бути першим- грати першу скрипку, держати перед
дуже далеко- на краю світу, у тридесятому царстві, скільки око сягає
Ці люди не різні. Тому що Річард левове серце прикривається за маскою лицаря
Україно, після далечі доріг я знов повертаюсь до тебе. Рідна земля, колись я знову тебе побачу. На чужині я завжди думаю про вас, вулиці мого дитинства.