На мою думку, пєса івана карпенка карого є актуальною й дотепер.
У його пєсі висвітлюються всі людські якості. Він висвітлює і хороші і погані риси людини. В наш час є дуже багато людей схожих на головного героя Герасима Калитку. Він був дуже жадібною людиною про це свідчить навіт ь значення його призвіща. Його призвіще в перекладі означає га
Слово модернізм означає новий . Література весь час змінюється , розвивається. Ніколи реально існуюча література не буває однолінійної . У середині 19 століття романтизм був дуже потіснений реалізмом , який зайняв провідне становище. У новаціях в кінці 40 -х – н.50 – х з’являються твори , з якими пов’язане уявлення про модернізм як про особливе напрямку.
Якщо класицизм , романтизм і реалізм – довгі періоди , модернізм відрізняється дуже великою мінливістю . Модерністи шукають нові шляхи освоєння дійсності , а практично – нова мова ( засоби передачі нового погляду на світ ) . Як тільки погляди затверджуються , модернізм повинен змінюватися.
Модернізм мав 3 різновиди:
1) Антиестетизм ( естетика – грец. Прекрасний ) – заперечення краси як цінності; присутній в житті і художньому творі ( Шарль Бодлер )
Шарль Бодлер – французький поет , на покоління молодше романтиків . Помер ще до навали німецьких загарбників ( у 2 пол . 60- х). Він ввібрав в себе літературу романтичну , був на ній вихований , і реалістичну , яка розвивалася разом з ним. Ні те , ні інше , мабуть, його не задовольняло . Бодлер побачив дійсність по-своєму. Його погляд на життя надзвичайно песимістичний. У його творах відштовхується краса і осмислюється життя . Його людина живе у вкрай несприятливому оточенні . Центральна тема – самотність , і навіть приреченість творчості людини . У романтиків поет ніс у собі творчі можливості , це було прекрасно. У Бодлера поет нічого прекрасного внести у світ не може. Краса – це кажимость , ілюзія. Суб’єктивним можливостям поета не реалізуватися .
1. У сукенці жовтій (закінчення -ій) пані розляглася на баштані.
2. Гарно дівці білолицій (закінчення -ій) у малиновій спідниці, довгий ніс в сирій (закінчення -ій) землиці, на землі ж лише косиці.
Образ тітки Мотрі
Тьотя Мотя –
саркастична, гостра на язик, груба, неосвічена жінка, ворожо налаштована до
всього українського. Проте на рідкість вперта у своїх поглядах та не соромиться
їх висловлювати. Вона за походженням також українка, проте вважає себе
«руською».
Побачивши на
вокзалі напис українською «Харків», вона цілком серйозно питає: «Нащо, питаюсь,
навіщо ви нам іспортили город?». Те, що в українській опері «Тарас Бульба»
артисти співають по-українському вона називає «безобразієм». Її докази мають
незаперечну логіку: «Да єтого не может бить, потому што єтого не може бить
нікада!».
Українська мова для
неї — просто «австріяцька вигадка». Убивчим за силою сарказму є висловлювання
тьоті Моті: «По-моєму, прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі
українізірованной». Вона рознервувалася, коли Уля сказала, що її ноги
відповідають «українському стандарту», бо відразу кинулася крадькома вимірювати
свої. Завдяки майстерності й таланту М. Куліша ім’я «тьотя Мотя» перейшло в
народі до розряду прізвиськ.
Образ дядька Тараса
<span>
Як і тьотя Мотя, дядько Тарас – гротескна фігура. Він – прихильник старовини,
козаччини, того, що все оджило своє, та не хоче брати у розрахунок сучасні
умови життя. Незважаючи на глибоке знання історії та мови, любові до
українського, певні висловлювання, що не позбавлені сенсу, після суперечки з
тіткою Мотрею він змінює свою позицію і голосує за зміну прізвища. Для нього
головне, аби залишився корінь «маз» як показник його роду. Тобто, Тарас являє
собою тільки ще одну точку зору на українське, яка типова для того часу.</span><span> </span>
0.Дівчина жалкується на долю туману
1.Баба та дід без дітей
2.Дитя під тином
3.Наймичка Марка
4.Дорослий Марк пішов чумакувати
5.Одруження Марка
6.Хвороба наймички,Марк довго не повертається.
7.Наймичка справжня мати Марка
