У безкрайньому океані звуків неповторно звучить мелодія рідної мови
Вс"ого - с
придивл"айет"с"а - л, й (завжди м"яка), т, с
<span>Споріднені слова - це слова , що мають один і той же корінь, але відносяться до різних частин мови .Зрозуміло,.нА РУССКОМ слова что имеют один и тот же корень снег-снежний-белоснежный</span>
<span>кристал-кристальный и т.д но они различные части речи ну прелогательное существительное глагол)Понятно так?</span>
<span>
</span>
Київщина,Чернігівщина,Сумщина,Вінничина,Кременечина,Ярославщина,ОРелщина,Тульщина,Німеччина,Угорщина,Херсонщина,гуцульщина,гайдамачина,хмельничина,тернопільщина,львівщина,батьківщина,переяславщина
Над шляхом, при долині, біля старого граба,
де біла-біла хатка стоїть на самоті,
живе там дід та баба, і курочка в них ряба,
вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.
Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини,
і вишні чорноокі стоять до холодів.
Хитаються патлашки уздовж всії стежини,
і стомлений лелека спускається на хлів.
Чиєсь дитя приходить, беруть його на руки.
А потім довго-довго на призьбі ще сидять.
Я знаю, дід та баба - це коли є онуки,
а в них сусідські діти шовковицю їдять.
Дорога і дорога лежить за гарбузами.
І хтось до когось їде тим шляхом золотим.
Остання в світі казка сидить під образами.
Навшпиньки виглядають жоржини через тин…
Средь поля, средь долины, под старой кроной граба,
Где беленькая хатка на пустыре живет,
Живут там дед и баба, и курочка их Ряба,
Она им золотые яички, знать, несет.
Там полон двор цветами, там чудо-георгины,
И вишни чернооко стоят до холодов.
Качаются кудряшки вдоль узеньких тропинок,
И аист престарелый садится к ним на кров.
Чье-то дитя приходит, берут его на руки.
А после долго-долго на лавочке сидят.
Я знаю, дед и баба – это когда есть внуки,
У них – соседа дети шелковицу едят.
Дорога и дорога средь поля с «гарбузами».
Кто-то к кому-то едет тем полем золотым.
Последняя уж сказка сидит под образами.
Привстав, ей георгины кивают через тын.
