Кількісні: один, вісім, п*ятнадцять, шістнадцять, двадцять п*ять; Порядкові: перший, вісімдесятий, третя, шоста, шістдесяті
Торішній, прийдешній, безкарність, добробут, день відкритих дверей(правильно), обвальна, ємний(або місткий), посвідка про відрядження(або відрядна посвідка), мати успіх, горезвісний, передумова, повідомляти, неминучий, неприпустимо, суспільні верстви, панівний(керівний), обладнання(хоча можна і оснащення), промовитись(обмовитись теж читала, що правильно), координаційний
Миколка з важкою силою гепнувся на підлогу.
Остогидла важка робота, набридла, як похмурий осінній день.
Пані Марія знала, що Івась неабиякий вигадник і веселун.
<span><em>Речення
з</em><em>відокремленим означенням</em></span><em>
</em>
<span>
Давали гроші —
таляри биті, |<em>людям
дуже милі</em>|,
та дядько Лев
заклявся на життя,
що дуба він повік
не дасть рубати.</span>
__
<span>Мені здається часом, що верба,
|<em>ота стара|, |сухенька|</em>,
то — матуся.</span>
__
<span>І
снилися мені все білі сни:
на сріблі сяли ясні
самоцвіти,
стелилися незнані
трави, квіти,
<em>|блискучі|, |білі</em>|...
</span>
__
<span>...От і
розбіглася на морі супротивна хвиля,
а з теї хвилі
вилетіли коні,
як жар, <em>|червоні|,</em>
<em>
|у червону колясу
запряжені</em>|...</span>
__
<span>Ні,
ти сам для мене
світ, |<em>миліший|, |кращий</em>|,
ніж той, що досі
знала я, а й той
покращав, відколи
ми поєднались.</span>
__
<span>Доню,
давно готові шати
для царівни,
але вона десь
бавилась, <em>|химерна</em>|,
убравшися для жарту
за жебрачку.</span>
__
<span>І з долу вгору він до мене звів
такий болючий
погляд, |<em>повний туги</em>
<em>
і каяття палкого</em>|,
без надії...
</span>
__
<span>Будуть приходити люди,
|<em>вбогі й багаті|, |веселі
й сумні|</em>,
радощі й тугу
нестимуть мені,
їм промовляти душа
моя буде.</span>
__
<em>Леся
Українка «Лісова пісня» </em>