Слово (підмет, іменник) має (присудок, дієслово) виростати (присудок, дієслово) з (прийменник) думки (обставина, іменник) , а (сполучник) думка (підмет, іменник) - зі (прийменник) спостережень (обставина, іменник) за (прийменник) природою (додаток, іменник) , самим (означення, займенник) собою (додаток, займенник) та (сполучник) іншими (означення, займенник) людьми (додаток, іменник). Схема: [ ], а [ ].
Речення розповідне, неокличне, складносурядне із зіставними відношеннями; 1 просте реч.: двоскладне, поширене, повне, неускладнене; 2 просте речення: двоскладне, поширене, неповне, ускладнене однорідними додатками.
НАдіюся ви зрозумієте що я мала на увазі
Я сиділа на підвіконні і слухаю музику осіннього дощу.Краплинки дощу витягують тужливі ноти,від яких мені чомусь стало дуже сумно.Раптом почалася злива.Я вибігла на вулицю і почала співати,танцювати й бавитися.Мій сум зник,коли я почула симфонію дощу.Після цього я впевнена,дощ-справжній ''Бетховен''!
1) окоп
2) накопати
3) копала
4) копанка
5) копальний
6) копач