Що таке щастя? Яке воно для вас? У чому воно полягає? Хтось вдається в це питання все своє життя, копаючись в собі, шукаючи шляхи його досягнення. Хтось зовсім пливе за течією, не замислюючись про різні поняття і сенс життя.
Скільки людей на нашій планеті, стільки й думок. І щастя у кожного своє. Для маленьких дітей щастя — це мама й тато поруч, які їх люблять, майже не лають, заохочують поцілунками, смачними солодощами та іграшками.
Для підлітка щастя — це повага серед однолітків у школі, наявність якихось матеріальних благ, які, на його думку, йому просто необхідні. Це може бути модний телефон, пара нових джинсів або кросівок тощо.
Але для літніх людей — це зовсім не щастя. Погодитеся? Для них, які пройшли довге й часом важке життя, щастя в іншому. І воно не вимірюється в матеріальному плані. Для людей похилого віку щастя — це діти, онуки. Якщо є ще й правнуки, то це величезне щастя. Для дідусів і бабусь неважливо те, що можна купити. Важливим для них є те, що як раз не продається. Це здоров’я близьких, їхнє щастя, любов. Для них важлива друга половина, яка йшла пліч-о-пліч через роки радості й смутку.
Для молодих людей щастя спочатку більше має майновий характер. Для більшості важлива наявність будинку, машини, статусних речей. Тоді людина думає, що вона щаслива, але з роками стає ясно, що це все не так вже й важливо. Щастя в дітях, їх здоров’ї, їхньому ставленні до батьків.
Кожна людина може робити свій день щасливим, попри всі труднощі на даному етапі життя. Щастя прокидатися і бачити цей світ очима, відчувати його. Щастя зустрічати світанок і захід. Людина воістину стає щасливою, коли вона знаходить гармонію в душі й тілі. І мова тут не йде про ідеальні пропорції. Щастя — у нас в голові й серці. Часто можна спостерігати, як нещасні люди, які, на вигляд, мають «все» і як щасливі ті, у яких так мало всього є. Але у них є гармонія.
Знайти щастя можна всюди: в співі птахів, у зоряному небі, в книзі, яку щойно прочитав. Головне, зупинитися і замислитися, чому ти нужденний та нещасний. Поставити собі питання, що я можу, ось прямо зараз зробити, щоб бути щасливим. Можливо, тобі потрібна лише чашка гарячої кави… Або твоє щастя — це чеснота. Кожен повинен знайти своє щастя у себе в душі.
Папа: Донечко, на дворі кінець грудня, ти знаєш, яке скоро свято?
Донька:
Слухай, пап, мені всього 11 років, звідки мені знати таке? Піди в
четверту вітальню на 3-му поверсі, там по-моєму календар висить.
Тато: Ну, це свято ми вже святкували. Спробуй вгадати.
Донька: А, зрозуміло, це те свято, коли ми їздимо на Гаваї.
Тато: Ні, донька, те свято, про яке ти говориш це твій день народження. Його ми святкуємо 5 числа кожного місяця.
Донька: А, це той день, коли ми на танку катаємося?
Тато: Ні, то день перемоги.
Донька: А, день катання на літаку?
Тато: Ні, то день авіації.
Донька: А, згадала. Це той день, коли ти всім кажеш, що в тебе коштів немає.
Тато: Немає, те 1-е квітня ... або день приходу податкової інспекції. Але те, про що я кажу - інше свято.
Донька: Ну, останнє, що я пам'ятаю - день, коли ми в аквапарку катаємося.
Папа: Ой, дитинко, як ти пам'ятаєш такі дрібниці. Просто в той день зламалося джакузі.
Донька: Здаюся.
Тато: Ну, скоро свято новий року.
Донька: І що в ньому незвичайного?
Тато: Дарують подарунки.
Донька: Ну, я і питаю, що в ньому незвичайного?
Папа: Подарунки дарую не я, а дід мороз.
Донька: А що, у діда морозу ще більш коштів, ніж у тебе?
Тато: Ні.
Донька: А чого він тоді подарунки всім дарує, краще б для себе чого-небудь купив.
Тато: Ні, дарувати подарунки - його робота.
Донька: А ця робота високооплачувана?
Тато: Ні, йому ніхто нічого за це не платить.
Донька: Добре, що ти не дід мороз. Ну, а скажи, як святкують новий рік.
Папа: Вся родина збирається укупі, вони п'ють вино, їдять салати, а дітки кричать «Ялинка Палай» і ялинка запалюється.
Донька: А, так би відразу й казав. Це день шашликів.
Папа: Чому ж шашликів?
Донька:
Ну, в день шашликів вся родина теж збирається спільно, вони теж п'ють
вино і їдять салати, а дітки розводять багаття, щоб підсмажити шашлики.
Папа: Як ти багато ще не знаєш. Ось у мене новий рік асоціюється з мандаринами і жуйками по рублю.
Тато: Ну, а зараз давай наряджати ялинку!
Донька: А для чого її наряджати, якщо вона все одно згорить?
Тато: Ні, вона не згорить, ми просто на неї ліхтарики повісимо, і вони будуть сяяти.
Донька: Ну от, а я вже замислювалася пострибати через багаття. Добре, пішли.
Скласти твір на тему "Осінь в моєму місті" можна так: Осінь в моєму місті
по-справжньому чарівна та гарна. Кожна вулиця змінила свій колір. Головний
проспект міста жовтокоса осінь перетворила на місце карнавалу. Все тут рясніє
жовтими, червоними, зеленими, помаранчевими фарбами. Парки міста заповнені
людьми, які насолоджуються останніми теплими днями. Кожен куточок мого міста
радіє осені.