Через 3 дні Климко прокинувся. у нього дуже болів правий бік.
- Хтось тут є?-подав голос він
- Прокинувся!!! -почув приглушений голос Климко
Ще мить,и він побачим Зульфата
- Прокинувся? А ми тебе чекали!
Це Натиля Миколаївна,а в неї на руках маленька Олечка.
- шо зі мною сталось?-запитав Климко.Він спробував піднятись,але не зміг:тіло боліло.
-ти лежи,лежи! Все в порядку... Головне що ти - повернувся!
Люди різняться не лише за своєю зовнішністю, характером, походженням, але й за іменами, прізвищами, по батькові. До речі, ці складники називають особовою назвою. Іван Якович Франко писав в одній роботі, що особова назва – вірний товариш, що супроводжує нас усе життя. Однак мало хто знає походження свого імені та його значення.
Імена людей – це часточка історії кожного народу. У них відображене все: побут, і вірування, і сподівання, і фантазія, і художня творчість. З раннього дитинства й упродовж усього життя жодне слово людина не чує так часто, як своє ім’я.
Більшість антропологів уважає: ім’я може впливати на особистість і, як наслідок, визначати деякою мірою долю кожного. Залежно від цього треба дуже обережно й відповідально підходити до вибору імені. Не бажано називати дитину на честь героїв улюблених телесеріалів чи іменем одного з батьків.
Обираючи ім’я, потрібно також зважати, якою мірою воно суголосне з іменем по батькові. Існують такі сполучення, що звучать досить смішно або їх важко вимовляти. Що ж , можливо, ім’я спрямовує нас, але людина сама повинна визначати мету й спосіб власного життя, гідно несучи своє наймення як своєрідну емблему особистості.
План.
1. Мешканці південної країни.
2. Брак ладу та єдності.
3. Поява Лади Прекрасної.
4. Звідки вона прийшла?
5. Лада примирює людей.
6. Щасливий народ південної країни.
7. Мешканці північної країни.
8. Коструб побачив Ладу.
9. Втеча від страхіття.
9. Коструб схопив Ладу Прекрасну.
10. Сум пташок, квітів, сонця.
11. Минали роки в неволі.
12. Сварки й війни між людьми.
13. З надр лине пісня про Ладу.
14. Минали роки і завмерла природа.
10. Відважний юнак іде рятувати красуню.
11. Прохання до дівчини повернутися.
12. Двобій з Кострубом.
13. Пташки розносять вістку про загибель юнака.
14. Коструб утікає від стосот юнаків.
15. Лада не хоче повертатися до недружніх людей.
16. Люди дружно творять нове життя.
17. Лада покинула сумний терем.
18. Життя серед щасливих людей.
<span>Мораль «Щука»: Судді
зобов’язані діяти відповідно до законодавства, а не підтримувати
зацікавлену особу ( Лисицю). Глібов засуджує хабарництво,
несправедливість, лицемірство.<span /></span>
Цей вислів став уже крилатим. Особливо щодо української пісні, бо українців у світі знають як співучий народ. Пісня супроводжує людину все життя: від народження й до самої берізки (так каже моя бабуся). Мама мені співала колискових пісень, а потім, коли я трохи підріс, вона вчила мане гарно говорити і ми з нею разом співали коротенькі дитячі пісеньки, особливо мені подобалася пісенька "Котку, котку рябку, викопай нам грядку".
У піснях народ народ ніби записав усю історію, тому є пісні історичні, є побутові, чумацькі, є обрядові пісні та безліч дитячих пісеньок. А у нас на книжковій полиці стоїть дуже цікава книжка "Історія України в народних піснях", там можна прочитати про все: і про Богдана Хмельницького, і про лицарів, що боронили землю від ворогів, і про героїчну Марусю Богуславку, яка визволила бранців із полону.
Українці — народ жартівливий, тому в збірниках пісень можна знайти безліч жартівливих пісень. І радість, і смуток, і душевні переживання народ вилив у пісню. Тож справді, пісня — душа народу.