Марічка - поетична дівчина, знає секрети навколишньої природи, ворожіння. Вона складає співанки, які з’являються "ніби самі по собі". Дуже любила їх співати, чекаючи на Івана та зустрічала його співанками. Вміла складати пісні. Вона настільки чиста, що вміє відповісти добром на зло. Ще в дитинстві вона назавжди привернула серце Іванка до себе, пригостивши його цукеркою у відповідь на спробу побити її. Мала чорні матові очі.
Палагна - багацького роду; фудульна, здорова дівка, з грубим голосом й воластою шиєю; набралась тіла; повна й червона, курила люльку, носила пишні червоні хустки; туге тіло, рожеве і свіже, як позолочена хмара, переповнена теплим весняним дощем. <span>Палагна не знаходить щастя в одруженні з Іваном. Сильна і здорова, вона потребує й чоловіка собі під стать. Для неї незрозумілі дивацтва Івана, бо вона реалістично дивиться на світ, не помічаючи його романтичності. </span>
Про рідну мову, її значення написано багато віршів. Але цей — особливий. Це вільний вірш, верлібр, не обмежений римами, не обтяжений складними художніми засобами. Це вільна розмова душі. Не треба доводити, яка гарна наша мова — кожне слово її виспіване у пісні, записане в давніх літописах, сказане в доброму товаристві. Тож хай дізнаються й вороги, «якими словами на самоті мовчимо», тобто що у нас у душі. Вірш викликає багато асоціацій, дає змогу читачеві домислити, доуявляти, до фантазувати.
Свекор:1.Малий Василько
2.Школа хліба не дасть.
3.Батьки роздумують над одруження синів.
4.Василькові бажання женитись.
5.Спорядження сина до Ганни.
6.Насмішка рідних з Василька
Басурмен:1.Мама сварить Семена.
2.Страшний суд.
3.Неправильний вчинок Семена.
4.Семенова уява про смерть.
5.Опис навколишнього світу.
6.Різні звуки довкола
4. Київ, 5. Наталка, 7.Заливайко, 8.Фійона, вроді,
