Художественные сравнения: кругом
хлопці та дівчата, як мак процвітає; козаки, як та хмара, ляхів обступали.
Олицетворения: лихо сміється; зажурилась Україна, зажурилась,
<span>заплакала; мовчать гори, грає море, могили сумують; ніч-матидасть пораду; лягло сонце за горою. </span>
Эпитет: тії ночі кривавої.
Метафора: заплаче серденько.
Синекдоха: козачество = червоні жупани.
Гипербола: чи затопило синє море твої
<span>гори; од Лимана до Трубайла трупом поле крилось. </span>
Риторические обращения: Грай же, море,
мовчіть, гори, / Гуляй, буйний, полем — / Плачте, діти козацькії, / Така ваша
доля! »
Антономасия: Трясило = орел сизый.
Анафора: Нехай собі бенкетують, / Нехай на здоров’я! / Нехай,
кляті, бенкетують.
Синтаксический параллелизм: Прокинулись
ляшки-панки —/Нікуди втікати! / Прокинулись ляшки-панки / Та й не повставали.
Метафора плюс олицетворение: червоною гадюкою несе Альта
вісті.
Эвфемизм: налетіли чорні круки вельможних будити (= клевать
<span>их трупы).</span>
Часто замислююся над питанням, для чого поезія в житті людини. На це питання можна дати багато відповідей.
Я вважаю, що поезія - це не тільки неперевершений вид мистецтва, а й спосіб вираження. Саме на папері можна втілити усі свої думки, переживання. Можна розповісти про свої проблеми і секрети.
Ось наприклад, Іван Франко колись закохався, але дівчина не відповіла йому взаємністю. Свою невимовну тугу, нерозділене кохання він втілив у своїх віршах "Ой ти, дівчино, з горіха зерня", "Чого являєшся мені у сні". У цих творах вібувається відображення внутрішнього світу закоханої людини, її думок та страждань.
Мене теж приваблює поезія. Я із задоволенням читаю твори Шевченка, Лесі Українки, Ліни Костенко. Вірші є відображенням внутрішнбого світу, другим диханням для кожної людини, яка читаючи їх, заново переживає всі рядки.
завзятий-"У 15 років хлопець уже міг приймати рішення і доводити до кінця свої задуми
мовчазний-"Дік був скупий на слова та жести"
чесний-"І він дотримав слова-став дорослимчоловіком у віці,коли його одноліткм лишались іще дітьми"
розумний-"У чотири роки він навчився читати,писати і рахувати"
вдячний-"Серце юного сироти повнилося вдячністю,і він не вагаючись пішов би у вогонь та воду за тих ,що дали йому освіту та напутили на добро"
добрий-"Малий тягся до Діка відчуваючи,що "старший брат" його любить"
рішучий-"-Я - не вагаючись відповів Дік Сенд.-Капітан "Піліграма"тепер я."
У всі часи благородство розглядалося як важливий компонент у взаєминах з людьми. Навіть сьогодні, у наш цинічний століття, це якість оцінюється по достоїнству. Благородство стало затребуваним, але його неможливо придбати без душевної сили. Люди, що володіють цією якістю, живуть за законами порядності, співчуття і небайдужості. Благородство – це справжній дар, який не потребує нагороди.
Шляхетність – це певний моральний кодекс, за яким треба жити. Він спрямований на творення, а не на руйнування. Люди, що володіють цією якістю, люблять все живе і просто не можуть пройти повз того, хто потребує підтримки і допомоги.Милосердя — це доброта серця, адже недарма це слово утворилося від слів «мила» і «серце». Мені здається, що відсутність або наявність милосердя в чому визначає поведінку людини. Чим більше буде в нашому житті милосердя, тим менше в ній буде горя і страждань.