Як користувачка, що створила цей запит, вважаю, що мій запит не задоволено. Тим більше, небажано б закривати це обговорення адмінстратору, який перебуває зі мною у конфлікті й неодноразово доказував свою нетерпимість до мене. Добрі наміри, що першому, що другому випадку, мені припустити, на жаль, тяжко.--Учитель Обг 11:29, 21 січня 2016 (UTC)Погоджуюсь із висновком Максима. Єдине, що може й справді не варто було саме йому закривати цей запит, зважаючи на можливу гостру реакцію, але з іншого боку у коментарі-підсумку пані Валентина не була згадана. Я також не сумніваюсь у добрих намірах користувача Ходаков Павло Вікторович але маю дуже великі сумніви у способах реалізації добрих намірів. За останні декілька днів втручання Павла привело до загострення ледь не десятка конфліктних ситуацій. Я можу порекомендувати Павлові детально ознайомитись із Вікіпедія:Вирішення конфліктів, Вікіпедія:Поведінка в конфліктних ситуаціях. Його коментарі і запити містять численні але дрібні порушення ВП:Е, і навіть ВП:НО (напр. фраза "страждає моральна поведінка" на адресу декількох користувачів або обговорення особистостей замість обговорення редагувань). Я приблизно здогадуюсь причину цього. Павло прийшов із російської Вікіпедії, де такі дії є нормою, незважаючи на те, що правилами вони не рекомендуються. Тому хочу порекомендувати забути всі набуті у російській Вікіпедії звички (в українській і власних поганих звичок достатньо). --
Осылай жаз тұсау кесу туралы әңгіме
<span>Даниель Дефо описывает удивительные приключения Робинзона
Крузо, прожившего на необитаемой острове двадцать восемь лет. Он попал в
кораблекрушение, в результате которого весь экипаж погиб, а его выбросило на
сушу. Обрадовавшись, что он остался жив, Робинзон с ужасом понимает свое
положение. Первую ночь на острове он провел на дереве. Утром, когда шторм стих
он увидел свой корабль, соорудил плот и перевез все необходимо к себе на
остров. Перед ним стояла задача – выжить! Он научился жить и выживать, строить
жилье, готовить себе пищу, изготавливать одежду, даже лечиться. Ежедневно он
вел записи в своем дневнике, описывая все происходящее на острове. Самая
заветная мечта Робинзона – построить лодку и добраться до материка. Однажды он увидел на песке след босой
ноги, так у него появляется помощник Пятница, который рассказывает ему о том,
что у каннибалов живут его соплеменники, и вместе с Робинзоном они решают
спасти их. После многочисленных приключений Робинзон оказывается на корабле,
согласившемся доставить его в Англию. 11 июня 1686 года его
двадцативосьмилетнее путешествие закончилось.
Интересное произведение,
полное приключений и опасностей (в духе жанра) со счастливым концом))</span>
Робинзон<span>
Пятница
отец Робинзона Крузо
мать Робинзона Крузо
приятель Робинзона Крузо
капитан
мавр Измаил
беглый Ксури
дикари
испанец
разбойники
пираты
Том Смит
Джимми Рой
<span>Билл Аткинс</span></span>
<span>Платон-филосов,Невтон(Ньютон)-ученый.Россия может иметь своих учёных и философов.
</span>
Если представить себе голоса, сочувствующие Прометею и осуждающие его, можно понять различие поведения его и Ио, которая тоже оказалась жертвой Зевса. Противостояние Зевса и Прометея осознается в трагедии как поединок силы физической и силы духовной, жестокости и великодушия. Зевс беспощаден к людям и к их защитнику, Прометей снисходителен и щедр. Трагическая вина Прометея, по мнению всех персонажей, — в дерзости, вызове богам. Но его воля направлена не только на гордое самоутверждение. Его действия продиктованы любовью к людям. Страдание оказывается расплатой за самоотдачу.
