Богом дана земля
Нам всім пощастило народитися та жити саме в Україні - країні з багатою славетною історією, безліччю історичних та культурних пам'яток та гарною різноманітною природою. Є в Україні і густі ліси, і безмежні приморські степи, і сиві гори, і полонини, де навесні так багато квітів, що очей не відведеш від цієї краси.
А які у нас міста! Старовинний град Кіїв, зі златоглавими храмами і сучасними будівлями, і міста на Поділлі з середньовічними замками, і Запоріжжя, овіяне козацькою славою... Тисячі людей зі всього світу приїздять до України, щов все це побачити. Нам безумовно є чим пишатися!
Так хай живе й квітне наша Україна - многая, многая їй літа!
З днем народження вітаю,
В щасті жити лиш бажаю.
Хай здійсняться всі бажання,
Душу гріє хай кохання.
Завітає хай достаток,
Гроші липнуть хай до п’яток,
Ніжність в серце завітає,
Успіх хай не забуває.
Лише усмішок прекрасних,
Днів красивих, добрих, ясних.
Хай частіше відкриття,
Всі ж печалі — в небуття.<span>
</span>
Якщо ви маєте на увазі текст "Мамині страви" за Євгеном Гуцалом, що починається зі слів "Смачно готує мати. Як вона ворожить над борщем!", то ось вам його переказ:
Моя мати готує дуже смачно. Над борщем вона начебто ворожить! Дуже рано встає і починає готувати: чистить, промиває буряки, ріже їх тоненькими смужками. Нарізає картоплю та капусту. Добавляє різні овочі в горщик, а до них і помідора додає, і петрушки, і цибулю, і солодкого перцю стручок, і лаврове листя. М'ясо мама у борщ кладе таке, щоб з мозковою кісткою було. Ех, який же ж у неї смачний виходить борщ! Доки обіду дочекаєшся, можеш язика проковтнути.
А ще мама любить варити капусняки різні — з грибами, з кашею, та різні юшки, особливо з риби. Тато ходить рибалити та приносить йоржів та окунів, яких потім чистить сам на тертушці. Мама заливає рибу водою та заправляє необхідними спеціями. готує вона і юшку з грибними вушками. Цю юшку її навчила варити баба Килина — жила ж вона тоді біля лісу, тому завжди гриби були - і маслюки, і підберезники, і рижики.
Коли матері захочеться зробити для всіх щось дуже смачне, вона готує качку. Начинить її обтертими яблуками, зашиє, покладе на сковороду - та смажить, поливаючи смальцем качиним.
Коли мама готує качку, в хаті цілий день тоді пахне розімлілими яблуками, і батько ходить дуже добрий і начебто усміхається - та не на обличчі ця усмішка, а якби зсередини посміхається тато. Звичайно, перш ніж їсти качку, ми на неї добре надивимося, натішимося, намилуємося, а потім уже їмо, смакуючи кожен шматочок та обсмоктуючи не тільки качині кісточки, а й навіть свої пальці.
це слово пишеться ось так:пів`яру.
Природа- найцінніше на планеті . Вона дає нам усе. Ріки, озера , океани - вода . Гори, ліси, полонини- дуже гарні краєвиди. Можна продовжувати нескінченно.
Але і у природи є своя душа . Ті самі водойми, які забруднюють люди, повітря , у яке викидають отруйні гази, ті ж самі ліси , які вирубують для гарних меблів . Саме тому душа природи плаче . Вона у неї добра, а плаче природа, через людську жорстокість . Чи не варто нам подумати про це ???