1. У коня Шептала починаються неприємності.2.Хто такий Степан.3. Шептало засмучений. Він не любить ходити в упряжці.4. Як розумний кінь Шептало ходить на водопій.5. Степан вдарив батогом Шептала. Шептало вирвався на волю.6. Кінь згадує своє дитинство.7. Шептало насолоджується свободою.8. Шептало скучив за Степаном.
9. Шептало не хоче бути білим конем. Повернення до конюшні.
П Прийшла весна. Від лагідних сонячних промінців оживає природа.Від сонячного тепла тануть сніги і біжать дзвінкими струмками.
Ось з-під землі з'являються тоненькі зелені листочки, З кожним днем вони потрохи підростають. Ось між ними з'являється блакитна голівка. Вона граційно розкривається і вже до сонечка посміхається тендітний пролісок. Кожен перехожий мимоволі милується його незрівняною красою.
Пролісок--дуже гарна весняна квітка.
Сомко : "...високий, огрядний собі пан, кругловидий, русявий; голова в кучерях, як у золотому вінку; очі ясні, веселі, як зорі."
Шраменко Петро: " Він добрий був син і щирий козак."
Черевань: "... а щоки, як кавуни: сміявсь од щирого серця".
Кирило Тур:"Здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий."
Брюховецький:" Чоловічок сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові попротоптувані - і пучки нидію. Тільки шабля горіла од золота."
Божий чоловік: " Темний він був на очі, а ходив без аоволиря" у латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені"
Шрам:" Знав де вовк, а де лисиця;служив правослвному християнству з батьком Хмельницьким."
Бура мглою небо кроет
Вихри снежные крутя