Вот моя версия на русском.Если нужно будет сам переведёшь на украинский,хорошо?)))
Мой выходной день начинается так: пробуждаюсь я с появлением утренних ослепляющих солнечных лучей,которые словно побуждают к действиям и подбадривая так и поднимают с кровати.Вот и завтрак уже готов на столе.Это папа мне приготовил из любви и заботливости.Люблю его.Так как выходной день,он отправился на рыбалку и это не единственное папино увлечение.Обязательно нужно за собой убрать и поделать уроки, что-бы потом быть свободным хоть целый день.На улице хорошая и удачная погода.Солнце греет и заставляет улыбаться и радоваться жизни,птичий хор поёт свою замечательную радостную песню.Они радуются приходу весны.Дела все сделаны и можно выйти во двор и пообщаться с лучшими друзьями.Сегодня ещё и дружеский турнир по настольному теннису (можешь переделать) .Мой круг друзей обычно собирается там.После прогулки обязательно туда зайду.Однако у меня не получается туда пойти и все дела срываются.Жаль.Я узнаю ,что мы едем на природу .Вот классно то как,да ещё и с лучшим другом!Мы собрались и машина загудела,мы уже в пути.Мягкая трава,рядом речка тихо шумит,небольшая гора рядышком - это место нам показалось наилучшем,ведь здесь по истине была чудесная природа.Собрав дровишки мы подожгли котёл и заварили вкусный кулеш.Ох,какой же он вкусный...давно такого не ел...У всех хорошее настроение и все наслаждаются этим выходным днём и доносится задорный смех моих родителей...Вот и денёк подошёл к концу .Вспоминая все события ,которые сегодня произошли я улыбался и радовался жизни.А завтра снова в школу...прощай выходной,спокойной ночи...
Хто з нас не любить книжок? Дійсно, важко уявити таку людину. У народі кажуть: "Хто багато читає, той багато й знає". Кожен — інтелігент, бізнесмен, робітник — має хоча б невеличку особисту бібліотеку.
Я досить часто відвідую районну юнацьку бібліотеку. Там завжди стоїть тиша й можна самому ходити між стелажами. Та коли уважно прислухаєшся, то можна почути, як книги пошепки розмовляють із тобою. Вони розкажуть чарівну казку, цікаву повість, з їх сторінок забринять невідомі вірші, які ми пам'ятаємо довго, а можливо, й ціле життя. Саме з книжок ми дізнаємося про те, як живуть народи різних країн, як виборюють вони свободу, а ще дізнаємося про відкриття науки й техніки, про рослини й тварин, про планети, зірки й туманності. З давніх-давен письменники, учені відображали в книжках знання та досвід поколінь, зберігаючи це все для нащадків.
А колись у прадавні часи на світі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. Замість сторінок пращури використовували каміння, дерево, стіни печер. Пізніше почали писати на глині, але це було також не дуже зручно. Справжній папір, схожий на той, що на ньому ми пишемо сьогодні, з'явився кілька століть тому. Відтоді й почали в усьому світі писати на папері.
Книга в Україні завжди користувалася великою пошаною. "Велика користь буває від учення книжного. Книги — це ріки, що напоюють світ, це джерела мудрості", — писав давньоукраїнський літописець. Зрозуміло, чому в Київській Русі існували книгозбірні при церквах, монастирях, при князівських та боярських дворах. Про це переконливо свідчать історичні джерела — ті самі книжки.
Я не можу уявити свого життя без книги. Найбільше мені подобаються твори дитячої літератури й сучасна фантастика. Але найнезабутніше враження справила на мене колись повість-казка "Чарівник Смарагдового міста", яку написав Олександр Волков. Я перечитував її кілька разів, кожного разу відкриваючи для себе щось цікаве й нове. Пізніше я захопився романами Жюля Верна. У моїй уяві виникали екзотичні пейзажі, сповиті імлою. Я бачив себе й бідолахою, викинутим на берег морськими буревіями, і п'ятнадцятирічним капітаном, що веде свій корабель до благородної мети, і дикуном, який усе життя провів серед незайманої природи на безлюдному острові. А зараз я охоче читаю серйозні твори українських письменників, де розповідається сувора правда про нелюдське життя нашого народу за часів далекого й не дуже далекого минулого.
Я щиро вважаю, що телебачення та електронні машини ніколи не зможуть повноцінно замінити щасливих годин спілкування з книгою. Свій твір-роздум я хочу закінчити повними філософської глибини рядками відомого поета .
ОСЬ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
українське бароко нічого особливого собою не являло, адже воно було помітним лише в церковній архітектурі. Значно менше у гравюрі і живописі. бароко швидко набувало популярності, і вік учнівства різко змінився шедеврами. Хоча класицизм набув набагато меншої популярності. через різке зростання попиту на бароко. Але він не був гіршим віком. У стилю класицизму в україні побудовано багато замків та маєтків, садиби великих політичних діячів та графів.
для чего люди держат котов?во-первых эти создания очень милые и красивые,многие из них всегда приходят спать по ночам к вам в кровать от чего становится тепло и приятно.во-вторых по многочисленным приметам котики защишают от злых духов квартиры в которых живут.так же некоторые люди заводят котов для того чтобы скрасить своё одиночество.
