Нарешті прийшла весна, з її неповторним ароматом життя! Все навколо оживає, оновлюється. У нові наряди одягаються і природа, і люди. Змінюються настрій, поведінка, все стає активнішим і більш рухливим. Зеленіють ліси, луки й сади. Килим різноманітних квітів вкриває землю. Буйство яскравих весняних фарб радує око й гріє душу. Дзвінкий спів птахів змушує серце співати разом з ними. Ласкаве сонечко зігріває все навколо, пестячи своїми променями кожен листочок, кожну квіточку, кожну травинку.
Весна — найпрекрасніша цариця, що вступає в свої володіння на правах господині. Вона знаменує собою зародження нового життя, яке дає початок всьому.
Кам’янець-Подільська фортеця (Antimurale Christianitas – форпост Християнства) була споруджена для захисту Турецького мосту, що є сполучним перешийком між Старим містом, укладеним в петлю річки, і “великою землею”.
На підставі археологічних даних на території сучасної фортеці в IX – XII ст. існував дитинець із земляним валом і дерев’яною стіною, що захищає давньослов’янське поселення Галицько – Волинського князівства.
Дерев’яні укріплення були замінені на кам’яні після пожежі на рубежі XII – XIII ст. А вже в 1240 році орди Батию (1209 – 1255/1256), правителя улусу Джучі (Золотої Орди), розбивши стіни, увірвалися в місто і знищили його жителів. У наслідку чого більш ніж на сторіччя Кам’янець перейшов під владу татаро – монгол.
Після поразки татар при Синіх Водах у 1362 році від війська великого князя Литовського Ольгерда (літ. Algirdas 1296 – 1377) фортеця була передана у володіння племінникам князя – Олександру, Юрію, Борису, Костянтину і Федору. За правління литовських князів (1363 – 1430) фортеця переживає своє відродження і починає набувати свій неповторний вигляд завдяки пожертвам як дрібних шляхтичів і купців, так і римських пап, які надсилали Кам’янцю “милостиню святого Петра”.
Ручка-це той предмет,без якого ми не можемо обійтися в школі,вдома і т.д.Також ручка це той предметпишучий інструмент, який передає пастоподібне чорнило з контейнера за допомогою невеликої кульки. Кулька розміщена в кінці стрижнеподібного чорнильного контейнера — в пері. Коли перо притискається і ковзає по паперу або іншому матеріалі, кулька пера, вкриваючись чорнилом і перебуваючи у ротації, передає чорнила на папір,яким ми пишемо та висловлюємо своі думки.
