<span>У середині осені з’являється чарівний острівець тепла й сонячної погоди, який називається бабиним літом. Його особлива прикраса – сріблясте тонке мереживо павутини, що блищить у кожному кутку.Нагадує воно мені зв язане крючком маленьке полотно. Я розумію тоді, що це вже останнє тепло осені, з яким зустрінусь вже лише наступного року </span>
Сонет і монолог є дуже близькими за змістом.Обидва герої сповнені розчарування та туги.Відсутність справедливості у злочинному світі наштовхує на думку про самогубство.Гамлета спиняє від цього кроку страх перед тим,що буде після смерті,та розуміння того,що потрібно боротися,а ліричного героя сонету-любов до друга,якому без нього буде важко і самотньо.
Если есть ошибка то извини.
Теплий,тепленький,тепліше
Поспішають люті морози. Не забаром піде білий пухнастий бліскучій сніг. Дітлахи робитимуть снігову бабу й гратимуться сніжками.
Я полюбляю зиму. Адже саме тоді моє улюблене свято- Новий рік. У кожного на душі з,являеться надія на диво. В дома тебе чекає ялинка, мандарини й новорічне кіно.
Зима- це диво. Адже не дивлячись на люті морози вона покрівае все живе білою ковдрою. Таким чином вона піклуеться про них аж до весни.
Надеюсь тебе подойдёт. З,являеться пишется с апострофом вмето запятой.