Ти знаєш, що у неї не написане домашнє завдання?
Ответ:
Объяснение:
Мовчи,язичок, дістанеш паляничку.
На тобі,небоже, що мені негоже.
"Антон, твоя кобила тоне!” — “Ні ,Павло, вона плавле!”
Не смійся,братоку, з чужого упадку
Дай Бог, жартувати, аби не плакати.
У незнайомому лісі
<span>Уперше в житті Сашко був у справжньому лісі. Переважали тут сосни. Високі, стрункі, жовтокорі, вони змикалися вгорі рясним гіл-лям. Сашко змалку відрізняв сосну від ялини. Принесе, бувало, мати під Новий рік невеличку пишну сосну, прикрасить блискучими кулька-ми, обвішає цукерками і каже: «Оце тобі, Саш-ку, ялинка. Грайся, друзів запроси». Та хлопець добре знає, що це сосна. Ялинка акуратніша, стрункіша, у неї короткі голочки, а в сосни довгі, звисають китицями. Ось хоровод струнких берізок. Вони, як ті шестикласниці на перерві, збіглися пошепотіти. А що то за деревце таке кремезненьке на га-лявині? Наче клен, проте листя трохи інакше ви-різьблене, округліше.У лісі духмяно пахло хвоєю і різнотрав’ям, було вогкувато, навіть задушливо. Часом, коли ліс густішав і юного мандрівника щільною сті-ною обступали де-рева, його проймав легенький острах. І знов аж по-темніло в лісі – так густо зійшлися де-рева. Чутливі вуха заполонив багатого-лосий хор лісового птаства. Дивно, але раніше Сашко не помічав пташиного гомону. Скрекоче сорока, кує зозуля, а шпак старається за цілий колектив: він уміє і по-жаб’ячому, і навіть по-солов’їному... Птахи плакали й реготали, схлипували, свистіли, зітха-ли (За К.Світличним).</span>
[у м и в а й е с:' а] ( : подовження, ' пом'якшення )
Ми не можемо побачити час, але саме за допомогою його ми вимірюємо
наше життя. Виходить, що час існує, хоч його не можна взяти руками,
стиснути або розтягнути за власним бажанням.
Іноді нам здається, що час іде так повільно! Наприклад, коли чекаєш
кінця уроку. А веселий день, повний розваг, скінчується так швидко!
Важко повірити, що години та хвилини завжди однакові.
Вважається також, що ми не можемо керувати часом. Наприклад, я не
можу повернутися в учорашній день та відповісти на минулому уроці краще,
ніж я відповів тоді. Або помандрувати у середньовічну Англію та
поспілкуватися там з лицарями. Та епоха уже минула, її не можна
повернути.
Але все одно я можу володіти часом, хоча б частково. Можна
запланувати свої справи, зробити графік та встигнути все, що потрібно.
Тоді час буде проведений корисно: у навчанні, спорті, читанні книжок
тощо. А можна згаяти його на якісь непотрібні заняття. Люди часто
бідкаються, що їм не вистачає часу, а самі витрачають його на плітки,
пусті розваги. Хтось дивиться по телевізору все підряд, а хтось кожного
дня з головою поринає в компютерні ігри.
Всі люди відчувають цінність хвилин та секунд коли, наприклад,
чекають "Швидку допомогу", викликану до хворого. Або коли на місце
пожежі спішать працівники МНС. Людина також цінить час, коли
запізнюється на потяг, не встигає щось зробити. Іноді не вистачає якоїсь
найменшої хвилини! От якби забрати цю хвилину в того, хто її змарнував
та передати тому, кому вона потрібна! Але, на жаль, так не буває.
<span>Всі ми маємо памятати про цінність часу! Адже він нам даний один раз
для нашого життя, й іншого не буде. Тому час треба берегти та витрачати
тільки на те, що має сенс.</span>
