Ліричний герой вірша горить бажанням перетворити світ. Він уявляє собі, що все буде раціонально, з користю: зорі — дітям, барви -— гарній дівчині, щоб її покохав хлопець. Герой сповнений радості життя, яку дає природа — гамірливий ярмарок, і напівіронічно, напівжартівливо скаржиться, що в ній немає ладу, якого б йому хотілося.
Виявляється, що подібне "бажання" М. Семенко може здійснити сам і не знайдеться сміливця, хто посмів би йому заперечити. Перевертання світу, здійснене ліричним героєм поезії М. Семенка, виглядає дещо дивним. Він стягує місяця й дає йому "березової каші", роздає дітям зірки замість іграшок, а служниці Маші дарує весняні берези, щоб її покохав Петька. Михайло Семенко любить постійні зміни, постійну динаміку. Його не влаштовує навіть сама природа, він називає її "балаганом" і прагне, щоб її "чорти вхопили", адже його "бажання" неможливо виконати.
Велел раз пан Каньовский поставить среди пустого поля ворота, а около них - несколько гайдуков с плетьми. Вот они и следят: кто едет полем напрямик и думает: «Мне, мол, какое дело, что стоят там какие-то ворота, где нету дороги». И как закричат гайдуки:
- Сто-ой!
Бедняга останавливается, видит, что это гайдуки помещичьи. А те враз к нему:
- Ах ты, такой-сякой, куда едешь? Разве не видишь, что тут наш ясновельможный пан ворота поставил? Ты как думаешь, зачем он это сделал? Зачем средства на это тратил? А затем, чтоб такие вот дураки, как ты, не ездили бы куда попало, а чтоб ехали через ворота, как полагается!
И стаскивают раба божьего с воза, раскладывают его среди поля, отсчитывают ему двадцать пять плетей да еще приговаривают:
- Это, чтобы ты знал, как за воротами ездить.
<span>1 Багалій Д. Нарис української історіографії. К.,1925, Вип. 2.
2. Возняк М. Історія українського письменства. Львів, 1922.
3. Грушевський М.С. Об украинской историографии XVIII века // Известия АН СССР: Отделение общественных наук. Москва, 1934. N3.
4. Дзира Я.І. Самійло Величко та його літопис // Історіографічні дослідження в Українській РСР. К., 1971.
5. Дорошенко Д. Нарис історії України: У 2 т. К., 1991 , т. 2.
6. Луценко Ю. Літопис Г.Грабянки в працях дожовтневих дослідників // Рад. літературознавство. 1988. N 8.
7. Драгоманов М. Вибране. К., 1991.
8. Иконников В.С. Опыт русской историографии. К., 1908. Т.2. Кн.2.
9. Історія української літератури: У 8 т. К., 1967, Т.1.
10.Колесса Ф. Українська народна словесність: Загальний огляд та вибір творів. Львів, 1938.
11. Крекотень В. Сказання про війни козацькі та його автор // Київ. 986. N 10.
12. Летопись Самоила Величка. К., 1851. Т.2.
13. Марченко М.І. Українська історіографія (з давніх часів до середини XIX віку). К., 1959.
14. Мишанич О.В. Українська література другої половини XVIII ст. і усна народна творчість. К., 1980.
15. Летровський М.Н. Нариси з історії України. К., 1940.
І6. Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. К., 1979. Т.1. 17.Франко І. Зібрання творів: У 50 т.
І8. Чижевський Д. Історія української літератури. Нью-Йорк, 1956.
19. Шевчук В. Самійло Величко та його Літопис // Величко Самійло. Літопис. К., 1991, Т.1.</span>
Епітети: дитячі любі роки, вродливі королівни, безпощадній зброї. Метафора і порівняння: Мріє стеля надо мною, Мов готичнеє склепіння?
Калитка на перший погляд любить землю і навіть називає її святою земелькою.Але для нього земля є засобом збагачення.Власницька любов до землі,думаю не приносить йому радості,а примушує думати лише про гроші та збагачення.Герасим працьовита людина,але бажання збагатитися зробили його обмеженим і ненаситним.Він працює зранку до вечора сам і примушує працювати свою дружину Параску і сина Романа.Заради достатку він готовий пожертвувати коханням і щастям Романа та Мотрі.Посватати дівчину він обіцяє для того ,щоб вона краще працювала.
