Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім’ї хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Після закінчення педагогічної школи у 1940 році був призваний служити в армії. Учасник німецько-радянської війни. Після війни навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ. Друкуватися почав з 1940 року. Пік популярності поета припав на 1980-ті. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького. У 1950–1961 роках — заступник головного редактора журналу «Перець», згодом заступник головного редактора журналу «Мистецтво». Найвідоміші збірки Павла Глазового — «Великі цяці»,»Картикатури з натури»,»Смійтесь,друзі,на здоров’я»,»Сміхологія. Посібник для всіх, кому любий сміх». Павло Глазовий лауреат премії імені Остапа Вишні в 1988 році за книгу «Сміхологія». Жив у Києві на вулиці Льва Толстого, 25. Помер 29 жовтня 2004 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Минулої пятниці цей хвалько тішився привернутою до себе увагою однокласників через новий телефон, та сьогодні відрізнився лише словами про недавню бійку з найстрашнішим хлопцем школи.
Сьогоді не дуже холодний день. Діти грають на ковзанці в хокей. Деякі вчаться їздити на конзанах. Аня вже добре вміє кататися на ковзанах. Всі вони на ковзанах.
<span>— От я біг на лижнім кросі —</span>
<span>Не віддихаюсь і досі!</span>
<span>Друге місце я зайняв,</span>
<span>І татусь мене обняв...</span>
<span>— Ну, а бігло ж вас багато?</span>
<span>— Бігли вдвох ми: я і тато!</span>
<span>Гірке, самотнє життя прожив Остап, чекаючи часу об'єднання з другою половиною себе у потойбічному світі.</span><span>Головні герої повісті — Остап та Соломія — кохали одне одного.
</span>
