Костёр.Я сама читала и тебе(вам) советую!
(Чудинов Михаил) На вершине могучей горы,
<span>Взгляд на город под ней и леса. </span>
<span>Что раскинули ветви свои, </span>
<span>Горизонта волной полоса. </span>
<span>На спокойную речку смотрю, </span>
<span>Что течет, исчезая в дали. </span>
<span>И тот город стоит на краю, </span>
<span>Сказ Бажова в объятьях хвои. </span>
<span>И вдыхая лесов аромат, </span>
<span>Что смешался с цветами лугов. </span>
<span>Это место- ухоженный сад, </span>
<span>Из мечтаний и сказочных снов. </span>
<span>И прищурив немого глаза, </span>
<span>От лучей, что ласкают лицо. </span>
<span>Восходящее солнце, роса, </span>
<span>На траве серебристым ковром. </span>
<span>Ощутив то, проснешься от сна, </span>
<span>Никогда не забудется впредь. </span>
<span>Вот Она, Вот- Родная Страна. </span>
<span>Вот Он, город Родной твой- Сысерть!</span>
Ответ:
1. Сад Царя Брендея
2. Воровство яблок
3. Караул старшего сына
4. караул среднего сына
5. Иван-царевич и жар-птица, доклад Царю
6. Отправление братьев
7. Иван и серый волк
8. Иван и царь Афрон
9. Путешествие Ивана за конем
10. Иван и царь Кусман
11. Иван и Елена Прекрасная
12. как волк царя Кусмана обманул
13. волк и царь Афрон
14. хитрость братьев
15. Возвращение Ивана.
Объяснение:
Стихотворение -это небольшое лирическое произведения В котором выражается непосредственное, чувство возбужденое в поэте
Стих-это небольшой по объёму художественное произведения, написанае в поэтической форме организованое по законам стихосложения
В центрі розповіді – звичайний рядовий боєць Іван Терешка. Він родом з Білороусії, це фізично міцний 25-річний хлопець; знайома з дитинства селянська праця загартувала його, зробила сильним і витривалим. В полку він нічим не виділявся серед інших піхотинців, за колишні бої отримав три подяки від командування та дві медалі «За відвагу» і думав, що на більше не здатний. Волею випадку Іван опинився в полоні у німців. Епізод полонення постійно переслідує його в нічних кошмарах (адже тоді, за законом військового часу, здатися в полон автоматично означало стати на бік ворога, тобто зрадити Батьківщині. Не можна допустити, щоб тебе взяли живим в полон. Недарма письменник загострює увагу на цій проблемі. “Нельзя срывать злость на пленных, — з гіркотою думає Іван, — плен – не проступок их, а несчастье, они не сдались в плен – их взяли, а некоторых даже сдали, предали – было и такое”. Івана Терешко, який і в таборі не дозволив себе затоптати, роздавити в нім людину, а після того, як ковтнув повітря свободи і любові, що став ще сильніше, твердіше духом, — він готовий до смертельної сутички з фашистами. Доля підготувала цій людині щось страшніше за смерть: «вибір» Івана, можливо, найнестерпніший для людини, найстрашніший з усіх, які є в повістях Бикова.