Оленка:Привіт
Петрусь:Привіт
Оленка:Яку ти музику слухаєш?
Петрусь:Гарну
Оленка:Як це гарну?
Петрусь:Гарна - це та музика яка тобі нравиться, ти співаєш її, підходить в ритм і т.д.
Оленка:Спасибі шо сказав.
Петрусь:До, зустрічі!
Оленка:До зустрічі!
Сьомий =о|-о=
Інші мають схеми
сокира -о|-о|-о
сарай -о|-о=
Лелеки-символ сімейного щастя та родинного благополуччя.Ще з давніх-давен люди шанували цих птахів,оберігали їх.А робили вони це ,томущо вірили що лелеки приносять добро в оселю.Тому й сьогодні потрібно берегти цих благородних птахів,адже вони уособлють злагоду в сім'ї.Лелеки ,за стародавнім українським повір'ям ,сприяють народжуваності дітей.
Моя розповідь буде про птахів, точніше, про одного з них. Я розкажу про дятла. Одного разу я поїхав до родичів у село. Там я гуляв у їхньому саду, великому та старому.І ось, під час моєї прогулки, я почув голосне: “Тук-тук!” . А потім пролунало чітке рипіння дверей: “Тр-р-р!”. Немовби хтось постукав, і для нього самі відчинилася старі та незмащені дер'евяні двері. Але у садку навколо мене ніяких дверей, звісно, не було! Я почав здивовано озиратися, а тим часом звук пролунав ще раз, над самою моєю головою.Аж тоді я побачив, як щось червоне майнуло на стовбурі дерева. Я здогадався, що це дятел. У тіні старої розлогої яблуні спочатку можна було помітити тільки червоний капелюшок птаха. Чорно-біле пір'я дятла я побачив пізніше, коли очи звикли до тіні.Бачити дятла перший раз у житті для мене було так несподівано! До того ж на старому стовбурі дятел виглядав дуже нарядно. Відтак, я аж завмер на місці від подиву та захоплення.Птах-трудівник старанно перебирався по стовбуру то сюди, то туди. Довгим дзьобом він стукав по дереву та прислухався. А відчувши шкідника, що сховався під корою, встромляв у дерево дзьоба та видавав своє фірмове: “Тр-р-р!”. Побачивши мене, дятел кумедно повертів голівкою в червоній шапочці, трохи почекав. Оскільки я не намагався вилізти на його дерево, цей працьовитий птах спокійно продовжив свою справу.Я довго спостерігав за дятелом, аж поки він перелітів на інше старе дерево. У високій густій кроні абрикоси його вже не стало видно. Але я ще довго чув: дятел продовжував працювати.
З великим портфелем поверталась маленька дівчинка зі школи
у мого хом'ячка маленькі очі
Падав сніг, він повністю накрив маленьке деревце
Чи бачив ти маленьку пустунку?
маленьку літеру виводив хлопчик на папері