<span>Кожен з нас є невід'ємною частиною природи. Нам подобатися спостерігати за першої капежом, що передвіщає початок весни; за першим снігом, перетворює місто в білу казку; за осіннім падолистом, устилающим землю золотим килимом. Однак дедалі частіше ми забуваємо, що вся ця краса дуже залежить від нас, від того, як ми до неї ставимося. Адже всього цього не буде, якщо люди не перестануть перетворювати нашу планету у велику сміттєзвалище. Так, ми чекаємо весни, але адже весною тане сніг, виставляючи напоказ все те, що люди кидали в нього, думаючи, що це не страшно, цього ніхто не побачить. Але ми бачимо. Це бачать всі, коли сніг вже зійшов, а перша зелень не в змозі приховати весь цей сміття. Ми повинні ставитися до навколишньої природи, так, як ставимося до власного будинку, але адже вдома ми не кидаємо непотрібні речі на підлогу. Важливо берегти природу, адже нам належить передати цей світ нашим дітям, які мають побачити його таким, яким бачимо його ми. Для них світ повинен бути чистим. У ньому не повинно бути сміттєвих пакетів, валяються вздовж доріг. Вони не повинні бачити пивних пляшок, які стоять на кожному розі. Наші діти повинні вчитися у нас зберігати цей світ, переймаючи у нас корисну звичку - не смітити. Якщо вони цього навчаться, у свою чергу намагатимуться передати їх дітям той світ, який ми їм показали.З повагою потрібно ставитися не тільки до міської природі, але і до лісів. Вирушаючи на відпочинок в сусідній ліс, ми навряд чи обрадуемся, побачивши там замість чудових квітів жахливі пластикові пляшки, викинуті недбайливими туристами. Тим більше пластик, як всім відомо, залишається в землі довгі роки і не гниє. Ліси повинні радувати нас могутніми деревами, запашними рослинами, чистою водою дзюркотливих струмків, а не засмучувати горами сміття, залишеного там людьми. Давайте берегти природу, адже вона так від нас залежить!</span>
-Добрий день
-Добрий день
-Будь ласка,дайте 2 пачки чипсів!
-Ось!
-Дякую!
- Нема за що!
-Приходьте ще!
-Обов'язково,до побачення!
-До побачення
худож. Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс.
<span>Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені.
наук.</span>Опановуючи рідну мову, дитина вже в ранньому віці одержує велику кількість<span>знань, зібраних і закодованих у словах. Людина розмовляє легко і невимушене,
якщо рідною мовою спілкується щоденно. Важко мовотворити тим, хто рідною
мовою користується зрідка. Іншу мову такий мовець може знати лише в обсязі
сленгу, що дає можливість спілкуватися тільки на побутово-службовому рівні.
Духовний світ народу закодований у мові. Українська мова має чимало слів, які
є символами культури. Скажімо, хліб – це не тільки їжа, урожай та зерно.</span>
ЧОРНІ ХМАРИ
ШКВАЛЬНИЙ ВІТЕР
ГРІМ ТА БЛИСКАВКА
СЛОВО-- ІМЕННИК З ДВОМА НН
Согодні я бачила, як КЛЮЧ журавлів відлітав в теплі краї.
на ураках музики нас вчили писати музичний КЛЮЧ.
моя сестра зламала КЛЮЧ від дверей і тепер не знаю що. робити)