Епітети: особливі пахощі, гарячий лой, суха кошара, батьковий чабанський дух, денна сліпуча спека, вечірня далека невідома красуня зірка, прадавнє козацьке сонце, місячна ніч, зоряний степ, запашне повітря.
Метафори: спочиває степ, сизіє, бузковіє, гасне, набираючись прохолоди; Вечірня зірка алмазно світить з неба; Світлою порошею курить Чумацький Шлях.
Порівняння: Тиша, тиша, мов на дні океану; пісня тане далека, наче крізь сон.
Ввічлива людина – це вихована людина.
Яка вона? На мою думку, завжди є скромною та привітною. Вміє вибачитись, коли не є правою. Подякувати за подарунки, привітатись при зустрічі, зважати на інших. Ця людина поважає старших, а тому завжди поступається їм місцем у транспорті. Ввічлива людина ніколи не вживає поганих слів. Не робить зла іншим.
<span> Треба вчитися бути ввічливими всюди і завжди.</span>
Ч о (наголошений) р н о й у