Дядько Том — негр, спочатку раб сім’ї Шелбі, потім раб Гейлі, потім його господарем стає Сент-Клер, і останній — Саймон Легрі. Головний герой роману. Чесний, добросердечний, благочестивий, вразливий. Реплік Тома в романі не так вже й багато, проте всі вони підкреслюють, що Том — глибока особистість. Змінив світогляд багатьох героїв, їх ставлення до рабів. Еліза — мати Гаррі, проданого разом з Томом. Вирішує бігти разом з сином, зрештою виявляється разом з чоловіком і сином в Канаді. Сім’я Шелбі: Джордж Шелбі — син подружжя Шелбі, молодий господар. У дитинстві дружив з Томом, вчив його грамоти. Згодом знаходить вмираючого Тома, ховає його і відпускає всіх своїх рабів. В силу своєї молодості, Джордж імпульсивний, рвучкий, емоційний. Містер Шелбі — старий господар. Дуже любив і цінував Тома як цінного працівника, але був змушений його продати. Помирає в кінці розповіді. Місіс Шелбі — господиня. Любить сина і чоловіка, також цінувала Тома і дуже не хотіла, щоб чоловік продав його. Справжня леді, розумниця і красуня. Сім’я Сен-Клер: Огюстен Сен-Клер — господар. Легковажний, але лояльний і справедливий. Добре поводиться зі своїми слугами. Азартний, легкий на підйом, розумний і дотепний. Часом саркастичний. Мав пристрасть до алкоголю, але згодом, після розмови з Томом, кидає пити. Огюстен рідко навідується до церкви, чим дуже незадоволена його дружина, Марі. Він пояснює це тим, що йому там нудно, хоча насправді він давно зневірився в Бозі. Купивши Тома, Огюстен багато що переглядає в своєму житті — кидає пити, стає більш вдумливим, стриманим. Ненавидить рабство і хоче звільнити всіх своїх рабів. Прислухається до думки Тома, часом радиться з ним. Обожнює свою дочку Єву, дуже страждає, коли та помирає. Гине від удару ножем. Евангеліна «Єва» Сен-Клер — єдина дочка господарів. Юна, але дуже глибокодумна, розважлива дівчинка. Обожнює всіх слуг, особливо Меммі і Тома. Просить батька, щоб той звільнив їх. Вихована аристократкою, Єва начисто позбавлена егоїзму; за словами її батька, «зло не пристане до Єви». Співчуття, милосердя — це все про неї, Меммі називає її «янголятком». Рано помирає від туберкульозу. Всі сумують і страждають по Єві, від слуг до батька. Марі Сен-Клер — господиня, дружина Огюстена. Егоїстична, показно-релігійна жінка, повна протилежність своєї дочки і чоловікова. Істерична, безладна. Іпохондрик. Постійно на все скаржиться, не терпить, коли їй суперечать. Піднімає руку на своїх слуг, чого не дозволяє собі Огюстен і тим більше Єва. Після смерті чоловіка і доньки розпродає всіх слуг. Офелія — кузина Огюстена, двоюрідна тітка Єви. Родом з Нової Англії. Ненавидить рабство, але недолюблює негрів. Сувора, дисциплінована жінка. Все робить своїми руками, не вдаючись до допомоги слуг, чим викликає здивування і недовіру на Півдні. Цілеспрямована, справедлива леді. Але і їй не чужі співчуття, милосердя. Чесна, пряма. Не любить Марі, обожнювала Єву. Огюстена любить з дитинства, хоч і вважає його легковажним і необов’язковим. Огюстен подарував їй дівчинку — негритянку по імені Топси. Офелія виховує її, відвозить в Вільні Штати і там звільняє її. Альфред Сен-Клер — рідний брат Огюстена, повна йому протилежність. Деспотичний, жорсткй. Насмішкуватий. Має сина Енріка, схожого на нього самого; той зовсім не схожий на Єву, але дуже її любить.
Влияние комедии "Ревизор" на российское общество было огромным. Фамилия Хлестаков стала употребляться как имя нарицательное. А хлестаковщиной стали называть любое безудержное фразерство, ложь, беззастенчивое хвастовство в сочетании с крайней несерьезностью. Гоголю удалось проникнуть в самую глубину русского национального характера, вы. удив оттуда образ лжеревизора — Хлестакова.
По мнению автора бессмертной комедии, всякий русский человек хоть на минуту делается Хлестаковым, независимо от своего социального положения, возраста, образования и так далее. На мой взгляд, преодоление хлестаковщины в себе самом можно считать одним из основных путей самосовершенствования каждого из нас.
Шерлок Холмс снова берётся за дело. Одно за другим Великий сыщик раскрывает труднейшие дела...
И понимает, что за их организацией кто-то стоит. Кто-то, обладающий огромной властью и влиянием в преступном мире. Кто-то, желающий смерти Шерлоку. Кто-то, с кем Сыщику предстоит встретиться в далёкой Швейцарии, у Рейхенбахского водопада...
1."Был монастырь. 2."Из жалости один монах ребёнка призрел" 3.Начало исповеди умирающего Мцыри. 4."В душе я клятву произнёс... " 5."Ты жил, старик--я так же мог бы жить" 6."Ты хочешь знать, что видел я? " 7."И вспомнил я отцовский дом".. 8."Я убежал. О, я как брат обняться с бурей был бы рад! " 9."Недвижим, молча я лежал... " 10."На краю грозящей бездны я лежал... " 11.И все природы голоса сливались тут... " 12"Тогда к потоку с высоты спускаться начал я. " 13."Грузинка узкою тропой спускалась к берегу". 14"Из виду горы потерял и и тут с пути сбиваться стал". 15"Тогда на землю я упал и в исступлении рыдал" 16"Из чащи выскочил и лёг... могучий барс. " 17."И первый бешеный скачок... мне смертию грозил". 18."Бой закипел, смертельный бой! " 19"Судьба смеялась надо мной! " 20."Вернулся я к тюрьме моей... " 21."Да, заслужил я жребий свой!.. " 22."Палил меня огонь безжалостного дня" 23."Я умирал". 24" Я найден был... " 25."Прощай, отец... " 26."И с этой мыслью я засну и никого не прокляну!.. " Этот план цитатный, т. е. вопросы взяты из самОй поэмы к каждой главе. Успехов!
Берешь тетрадь, пишешь на ней крупно "Литературный дневник" и откладываешь в сторону. затем читаешь какое-нибудь литературное произведение (рассказ, роман, стихотворение) и пытаешься сформулировать свое отношение к прочитанному и все мысли, которые у тебя появлялись во время прочтения. открываешь тетрадь на которой написано "Литературный дневник" и записываешь туда наиболее удачные и интересные свои мысли по поводу того или иного произведения.
