У меня дома очень чисто, опрятно. У меня всё вещи лежат на своих местах.
Вот мои книги, я очень люблю читать! Там стоят мои сувениры из разных стран. А там мой шкаф, в нём лежат мои вещи. я отношусь я своим вещам бережно
Но когда в комнат беспорядок вещи от меня прячутся! Вот встаю я по утрам, и не могу найти носки! Да где же они?! Их я нахожу в книжной поклке. А где мои учебники? Я ищу их по всей комнате, а они в шкаф спрятались! Ищу школьную форму, а она в гостинной!
Лучше всегда держать в комнате порядок!
Мужчина среднего возраста.Он грамотный,так как у него отлично поставлена.Высокий,хорошо осведомленный о всех событиях.Мне кажется что он брюнет.И мне кажется что он типичного телосложения.
Твір Лесі Ворониної » Таємне товариство боягузів, або Засіб від переляку №9″ — це надзвичайно захоплююча історія про хлопчика Клима та його пригоди. Клим — боязкий, несміливий хлопчина, який дуже боїться свого друга Кактуса. Він уникав його, тікав, ховався. І одного разу потрапив у секретну лабораторію ТТБ. Там він провів експеремент, який змінив хлопця. Тепер він став сміливим, уже не боявся Сашка Смика, був впевнений у собі. Незважаючи на страх, який деколи до нього приходив, Клим ніколи не відступав. Це і показує, що насправді він відважний і рішучий. Йому довелоя подорожувати машиною часу, виконувати інструкції бабусі Соломії, щоб врятувати планету від синьомордиків. Мені цей твір дуже сподобався. Але найбільше герой повісті. Я теж буду намагатися бути такою сміливою і рішучою, як він!
Рэдкае збожжа, травы палавіна, Колас не гнецца зярном да зямлі. Знаць, нешчасліва была та часіна, Як кідалі зерне сяўцы па раллі. Выйшлі на поле вось жнеі з сярпамі, У лапцях лазовых, а хто без лапцей; Ніва пустымі шуміць каласамі, Шва не цешыць жаночых вачэй. Цяжка ўздыхнуўшы, збанкі пастаўлялі Клункі на межы паклалі жанкі. Бабы старыя свой твар пажагналі, Моўчкі за працу ўзяліся дзяўкі. Горача ў полі. Эх, жар дакучае, Праца марудна, бясконца цяжка! Спіну і плечы ім боль адбірае, Аж дзервянее у жнеек рука. Збэрсана жыта, чапляецца колас; Жменю нажне — разагнецца жняя, Жыта паложыць на скручаны пояс... Цяжкая, жнейка, работа твая! Ціха на полі у поўдзень гарачы! Хоць бы дзе кусціка рэдзенькі цень. Толькі ў калысцы плач чуеш дзіцячы, Толькі над вухам звініць авадзень.
Читать полностью: http://yakubkolas.ru/zhnivo
<span><span><span>
</span>
</span></span><span><span>Сказка о мёртвой царевне и семи богатыря
</span><span>Сказка о царе Салтане
</span><span>Сказка о рыбаке и рыбке
</span><span>Сказка о попе и о работнике его Балде
</span><span>Сказка о золотом петушке
</span>У Лукоморья дуб зеленый
</span>
