Дятел-птах досить великого розміру; один із найвідоміших представників родини Дятлових. Населяє найрізноманітніші лісові ландшафти Палеарктики від Канарських островів і північно-західної Африки на заході до Камчатки і Японських островів
на сході, причому майже скрізь є звичайним, численним видом. Нерідко
селиться в межах населених пунктів — у старих садах, парках, на
кладовищах. Як правило, веде осілий спосіб життя і лише на північній
межі ареалу в несприятливі роки здійснює масові кочівлі-інвазії в сусідні регіони.
Дятел відіграє важливу роль в екосистемах лісу, забезпечуючи дуплами дрібних птахів, таких як синиці і мухоловки[1]. Крім того, він у великій кількості поїдає лісових шкідників: попелиць, гусінь метеликів і комах, які живляться деревиною — вусачів, златок, короїдів, мурах тощо[2].
Якщо навесні та влітку основу раціону складають тваринні корми, то
восени і взимку птах переходить на рослинну їжу. У хвойних лісах його
основним кормом є насіння сосни, ялини і модрини.
Для довбання шишок використовується «кузня» — розгалуження гілок,
щілина в корі або отвір, зроблений дятлом, у який вставляється шишка. У
південних листяних лісах дятли споживають горіхи та плоди кісточкових
дерев.
Сезон розмноження триває з кінця березня по червень. Будівництву
гнізда передує галаслива, демонстративна поведінка птахів,
супроводжувана криками, стукотом і шлюбними іграми. У кладці зазвичай
5—7 блискучих білих яєць. Висиджують по черзі обидва птахи, близько двох
тижнів. Пташенят спочатку не чутно, але ближче до вильоту вони стають
галасливими і висовуються з гнізда. Виліт молодих відбувається, як
правило, у червні, у віці близько 3 тижнів.
Неначе зачарований велетень стояв ліс, опушений увесь білим інеєм, покритий і пронизаний сонячним сяйвом.
На берегах Дніпра крутих, весь помережаний садами, стоїть у сяйві днів нових наш рідний Київ перед нами. Погожий вітер іще не погасив самородків золота, розкиданих над обрієм, а вже небо розливалося.
<span>За деревами ще спало, закутане в туман, озеро.</span>
1.Скупе проміння осіннього сонця самітньо відсвічує немічною прозолотою на білому тілі беріз.(М.Коцюбинський).
2.Я попросив Софію розповісти про сім"ю,яка прийняла її по заміжжю.(Ю.Збанацький).
3.З розпеченими обличчями,обілляні потом,замазані болотом метушаться люди коло вогню.(М.Коцюбинський).
4.Мова-втілення думки.Що багатша мова,то багата думка...(М.Рильський).
5.Неначе скарб дорогоцінний ми рідне слово берегли.
Ось це може допомогти
В середині нашого міста установили пам'ятник Лесі Українці.
Всередині яблуко було ще зелене.
На зустріч (іменник + прийменник) мій брат запізниться. Назустріч (прийменник) нам йшов якийсь кіт. Ми вийшли один одному назустріч (прислівник)
Вчителька довго дивилася услід (прийменник) своєму учневі.
<span>Услід (прислівник) моїй подрузі чулися привітання з завершенням дев'яти класів.
</span>