<span>Я дуже люблю тварин.Але моїм улюбленцем є мій котик Мурчик.Він в мене ще зовсім маленький.Йому всього 2 місяці.Він дуже кумедний та грайливий.Я дуже люблю за ним спостерігати.Він увесь чорний,але має біленькі лапки,біленьку шию та ще на мордочці дві великі білі плямки.Очі в нього зелені, а проти світла набувають червоного кольору.Хоч він ще маленький,але вже має свій характер.Коли він хоче їсти,то підійде до мене і починає жалібно нявчати.А коли спить,то розбудити його дуже важко.Він тільки потягнеться,щиро позіхне та перевернеться на інший бік,ніби це його зовсім не стосується.Я не уявляю своє життя безмого пухнастого бешкетника.</span>
Весна.
Весна прийшла. На вулиці все почало все цвісти.Почали співати птахи , рости трава і ярче світити сонце.І стало дуже гарно .
На світлій галявинці росло багато гарних дерев. Усі вони спілкувались між собою та з вітром, який щоразу ніжно лоскотав їхні крони. Але з-поміж цієї злагоди виділялася яблуня, адже на ній був лише один плід, в той час як інші дерева були пишними й гарними.
Самотньому дереву здавалося, що воно нікому не потрібне, зовсім не привабливе і взагалі його мають зрубати. Але це виявилось не так.
Повз галявинку пробігав малекнький хлопчик. Побачивши серед дерев яскраве червоне яблуко він зрадів і дуже захотів його з'їсти. Зірвавши яблучко він побіг додому, вимив його та солодко поласував ним.
Не зважаючи на те, що дерево росло одне і з ним ніхто не товаришував, воно принесло чудовий плід, хоч і один. Одне смачне яблуко краще за багато гнилих.
Бережіть хліб люди, бо хліб це святе!
Івасику ні в якому разі, не можна кидати хліб!