Війна...Для нас це лише слово...Ми живемо,на щастя в мирні часи...Але є й ті,хто бачив цей жах на власні очі,захищаючи нашу свободу....Таке явище неможливо назвати нормою,бо воно пропагує вбивство невинних людей,смерть дітей,які нічого не встигли зробити...і не встигнуть...спустошення цілих міст и сіл...Сотні тисяч знедолених людей.які залишаються інвалідами та каліками з скорботою і ненавистю в серцях...
Експозиція – опис села, портрети головних героїв, розмова Карпа та Лавріна про одруження.Зав’язка – одруження Карпа з Мотрею. Розвиток дії - постійні сутички в родині, одруження Лавріна з Мелашкою, проща Мелашки до Києва, смерть Омелька Кайдаша, розподіл спадщини.Кульмінація – сутичка Мотрі з Марусею, внаслідок якої Маруся втратила око.Розв’язка – примирення двох сімей після того, як засохла груша.
Людям,які ніколи,нікому недпомагають,незнайоме слово безвідмовність.
Першим виділити можна, як проводили неділю у селі, другим весілля, похорони, як проводжали вівчарів, тай у загальному, життя українського сільського населення у дану добу. Цей твір дуже чітко показує нам цю епоху, ми наче переживаємо кожен рядок, автор дуже вміло передав атмосферу гуцульського життя !