Классическим музыкантам нравилась древние песни
Катю́ша — популярная советская песня.
Автор музыки — Матвей Блантер, автор слов — Михаил Исаковский. Впервые исполнена 27 ноября 1938 годаВалентиной Батищевой в Колонном залеДома Союзов под аккомпанементоркестра Виктора Кнушевицкого.[1]
Позже песню исполняли Лидия Русланова,Вера Красовицкая, Георгий Виноградов,Эдуард Хиль, Анна Герман, Дмитрий Хворостовский и другие исполнители.
Створення гімну України бере початок з осені 1862 року. Вірш "Ще не вмерла Ураїна" пише Павло Платонович Чубинський. Потім цей вірш стає національним, а згодом гімном України. <span> Поширення цього вірша серед українофільських гуртків, щойно об'єднаних у Громаду, сталося миттєво. Проте, вже 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського «за вредное влияние на умы простолюдинов» на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції.
</span>Перша публікація вірша П. Чубинського у львівському журналі «Мета» , 1863, № 4 Отримавши поширення на Західній Україні, патріотичний вірш не пройшов повз увагу й релігійних діячів того часу. Один з них, отець Михайло (Вербицький) , ще й знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського пише музику до нього. Вперше надрукований у 1863, а з нотами — 1865 вперше почав використовуватись як державний гімн у 1917 році. <span>1939-го року саме «Ще не вмерла Україна» був затверджений гімном Карпатської України.
</span><span>Коли в Радянському Союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної країни вв його складі, «Ще не вмерла Україна» була відкинута як варіант, щоб не викликати занадто сепаратиські настрої серед українців. Потрібен був текст, у якому б стверджувалося, що Україна — держава, що входить до складу СРСР, що вона там «Між рівними рівна, між вільними вільна» та обов'язково повинна була висвітлена комуністична партія, яка веде Україну до комунізму. Це завдання виконав Павло Тичина. Саме його варіант «Живи, Україно, прекрасна і сильна» і став державним гімном Української РСР у період з 1949 до 1991. Композитор Антон Лебединець створив музику для нього. Але цей гімн так ніколи й не знайшов популярності. Майже на всіх офіційних зборах лунав гімн СРСР, а не Української РСР.
</span><span>15 січня 1992 музична редакція Державного гімну була затверджена Верховною Радою України, що знайшло своє відображання у Конституції України. Проте, тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України» , запропонований президентом Леонідом Кучмою. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний гімн Національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами тільки першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» . У той же час перша строфа гімну, згідно з пропозицією президента, звучатиме «Ще не вмерла України і слава, і воля» . Цей закон підтримали 334 народних депутати, проти висловилися 46 з 433, що зареєструвалися для голосування. Не брали участі в голосуванні фракції Соцпартії і Компартії. З прийняттям цього закону Стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний гімн на музику М. Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом.</span>
Нет такой оперы!!!!!
Есть Опера Князь Игорь, в этой опере в 4 акте есть сольный номер Ярославны который называется плачь Ярославны. Прежде чем разобрать содержание плача поясню почему это не ария а именно плачь Бородин (Автор оперы) подчеркнул таким образом что хоть Ярославна и княгиня, но ей присущи черты простой русской бабы, она в месте с народом переживает за судьбу родного края и родного сердцу человека- её мужа князя Игоря.
Как тебе наверное известно из оперы Князь пошёл с дружиной на войну с половцами, но их рать (войско) была разбита, а князь был взят с сыном и братом в плен и отдан на поруки половецкому хану Кончаку, а тем временем половци двигались на Путивль ( родной город Игоря и Ярославны) половци всё пожгли, погубили весь урожай и она (Ярославна) стоит на крепостной стене, и плачет об судьбе родины, и любимого мужа.
Кратко о содержании плача.
Скрепляет всю эту конструкцию попевка "о-о-ох плачу я горько-горько плачу я" и дальше идут эпизоды 1 эпизод "Я кукушкой перелётной полечу к реке Дунаю" она как бы мечтает найти и спасти мужа. повторяется рефрен "о-о-ох плачу я горько плачу я"
2 эпизод начинается со слов "Ой ты днепр мой днепр широкий... в половецкий край дорогу ты пробил" она просит днепр ( как будто он живой) найти князя и опять рефрен "о-о-ох плачу я горько плачу я " и последдний эпизод обращение к солнцу как к одухотворённому, живому и опять рефрен.