Епітети: «степ широкий», «Вкраїна мила», «лани широкополі», «вража зла кров», «сім’ї великій… вольній, новій», «незлим тихим словом», «синєє море».
Повтори: «Як… було…», «реве ревучий», «в сім’ї…».
Духовне багатство найбільший скарб душі . Люди є різні ,для когось багатство -це гроші ,влада ,слава .А ось я вважаю ,що для людини гроші не головне бо за гроші друзів не купиш і щастя не здобудеш.А ось коли душа співає ось це щастя.
1. Завдання вчительки.
2. Насмішки майбутнього майстра велосипедного спорту.
3. Добра бабуся, та дід Трохим.
4. Дорога до лісового озера.
5. Страшна розповідь про химеру.
6. Таемниця і нічна варта.
7. Вивчення бібліотеки.
8. Велечезні сліди на березі.
9. Невдала операція "Курка".
10. Нічний розіграш Васі.
<span>11. Майбутні пригоди хлопців.</span>
Дорогий климко!
ти мені дуже сподобався,за свої риси характеру а саме за щирість,доброту мужність турботливість, відповідальність за доручену справу. Я б назвала тебе маленьким лицарем, адже не кожна дитина твого віку, могла б таке пережити.Мені б дуже хотілось щоб кожна дитина брала приклад з тебе.Була б в мене можливість,я б взяла всю сіль яка в мене є дома, і привезла б тобі,але це нажаль неможливо.
Надіюсь цей лист дійде до тебе)
Ну не бажала,тому що Павлусь був не самостыйною дитиною,його мати постійно доглядала,до 23 років його одягала, коли він захотів меду ,мати побігла по селу шукати його в засніжену погоду,а коли пришла додому з медом Павлусь відмовився від меду,мати після цього загинула, бо довго шукала мед в завірюху.Павлусь ,коли доріс до парубка,став такий гладкий, шкіра така ніжна наче у малятка . Тобто,мати не бажала Павлусеві щастя,вона його виростила не самостійним ,лінивим ..